Любомль, лютий 2016.

Україніка

Замчище “Фосія” і Георгіївська церква. Любомль, лютий 2016.


Городище “Замчище” — пам’ятка археології національного значення в місті Любомль Волинської області. Городище розміщене в центральній частині міста. Має характерну стіжкову форму: діаметр круглого майданчика становить 60 м, висота над рівнем сучасної денної поверхні – 6 м. Ширина рову навколо городища – близько 20 м. На території городища знаходиться замкова гірка, насипана в XIV столітті на місці дитинця літописного Любомля 13 століття. Місцеві жителі називають пагорб “Фосія”, від латинського слова “fossa”, що прекладається як рів. Перша документальна згадка про замок в Любомлі датується 1392 роком. Тоді польський король Владислав Ягайло підписав в Любомльському замку документ про надання магдебурзького права місту Холму. Останній раз згадується Любомльський замок під 1773 роком. Ймовірно, що придбавши в 1768 році Любомльське староство і побудувавши в 1780-х роках за замком свій палац, коронний гетьман, граф Францішек Ксаверій Браницький почав розбудовувати містечко. В нові плани не вписувалися стара Георгіївська і Михайлівська церкви, а також замок, який закривав палац із західного боку, і за графською вказівкою вони були розібрані в останній чверті 18 століття.

В підземеллі замку на початку 20 століття євреї тримали худобу. Після війни там був склад прикордонного загону, а пізніше склад торгової бази.

Пам’ятка зазнала суттєвих ушкоджень внаслідок будівельних робіт. В 1968 році був поставлений гранітний обеліск. В 1970-х роках на верхньому майданчику гірки було відкрито Меморіал Слави і проведено перезахоронення воїнів Червоної Армії.

Розташована поряд церква святого великомученика Георгія Побідоносця — постійно діючий парафіяльний православний храм. Будівництво церкви було розпочато на початку 1280-тих років за наказом князя Володимира Васильковича. Місце було вибране поряд із замчищем і князівським двором. Присвятили храм Святому Великомученику Георгію Побідоносцю — покровителю руських князів ще з часів Володимира Великого. Але на іконі, що прикрашала церкву, люди побачили не тільки героя-воїна, що вражає Змія, а й значно ближчу до себе людину — милого серцю хлібороба Юрія — покровителя худоби. І до сьогоднішнього дня живі обидві назви церкви: Георгіївська і Юріївська.

Після 13 століття протягом двох століть — 14 та 15 — відомостей про храм не знайдено. Церква згадується вже тільки 1510 року в Холмських гродських книгах, коли Любомльщина вже була в складі Холмської землі. Існують відомості, що ще до середини 17 століття при церкві зберігався великий архів, можливо і бібліотека князя Володимира Васильковича.

Церква була і є символом Любомля, від неї ще у середньовіччі починалася площа Ринок.

Будинок колишньої електростанції в Любомлі. Лютий 2016.


У цій спеціально зведеній будівлі до 1968 року, коли міську електромережу було підключено до Добротвірської ДРЕС, знаходилась Любомльська міська комунальна електростанція.

Любомль. Районний будинок культури, контора лісгоспу, ЖК “Княжий”. Лютий 2016.


Любомльський районний будинок культури розпочав своє функціонування ще в далеких 1930-х роках, за Польщі, як “Дом Спулєчних”. На південь від нього знаходиться контора чи, як стало модним говорити нині, офіс ДП “Любомльський лісгосп”. Через дорогу від лісгоспу після Другої світової війни містився Любомльський прикордоний загін, після ліквідації якого його територію та всі споруди передали під районнну лікарню, і в головному, триповерховому приміщенні загону розташувалися лікарняні відділення. Коли по вул. Брестській збудували нове приміщеня лікарні, було ухвалено переробити колишні лікарняні палати на житло. Назвали його – “Житловий комплекс “Княжий””.

Греко-католицька каплиця Успіння Пресвятої Богородиці в Любомлі. Лютий 2016.


Каплицю Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви було відкрито та освячено в Любомлі щойно 2 січня 2016 року. Тепер і ця маленька релігійна громада матиме у місті свій храм..

Залишити відповідь