Вежа Святого Якова. Париж, листопад 2016.

Європа Мандри

Вежа Сен-Жак, або вежа Святого Якова — вежа у стилі пізньої готики в однойменному сквері 4-го округу Парижа, колишня дзвіниця церкви Сен-Жак-ла-Бушер.

Вежа Сен-Жак — усе, що залишилося на цьому місці від романської церкви Сен-Жак-ла-Бушер, чиє будівництво фінансувалося гільдією м’ясників (“бушрі” – м’ясарня). Церква була місцем збору паломників, що прямували шляхом Святого Якова до гробниці апостола Якова у Сантьяго-де-Компостела в Іспанії. Церква, споруджена раніше, була перебудована в XVI столітті, змінивши стиль з романського на готичний; тоді ж до неї було прибудовано дзвіницю — теперішню вежу Сен-Жак, чиє будівництво закінчили у 1523 році.

У крипті церкви був похований знаменитий алхімік Ніколя Фламель. В 1648 році французький вчений Блез Паскаль проводив на вежі Сен-Жак виміри атмосферного тиску.

Церкву було проголошено народною власністю та продано революційним урядом на будівельне каміння у 1797 році. Дзвіницю було здано в оренду майстрові для відливу мисливського дробу: розплавлений свинець, падаючи з п’ятдесятиметрової висоти через спеціальну решітку, застигав маленькими кульками у підставлених бочках з водою (так званий “вежовий” спосіб виробництва дробу).

Французи вшанували пам’ять Паскаля, встановивши йому у вежі статую; також у нішах вежі збереглися 19 статуй різних святих. Статуя Святого Якова прикрашає дзвіницю на самому її верху, де по кутах стоять скульптури ангела, орла, бика та лева — символи чотирьох євангелістів.

Залишити відповідь