Успенський собор і палац єпископа. Володимир, Волинська область.

Україніка

Cобор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі-Волинському — православний храм, кафедральний собор Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП, пам’ятка сакральної архітектури XII століття. Збудований за часів волинського князя Мстислава II Ізяславича. Загальний вигляд маєстатично-монументальний, незважаючи на не надто вдалу перебудову, виконану у 1896-1900 роках архітекторами А. Праховим і Г. Котовим.

1156 року правнук Володимира II Мономаха, Мстислав II Ізяславич, котрий був удільним князем у Володимирі, а пізніше великим Київським князем, збудував новий храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Освятили храм після розпису в 1160 році. Після освячення храм став кафедральним, продовжуючи історію першої єпископської кафедри Волинської єпархії, заснованої на цих землях у 992 році; на честь 1000-ліття Волинської єпархії поблизу собору у 1992 році встановлено пам’ятний хрест. Собор був усипальницею князів, бояр і єпископів: під храмом є 6 великокняжих, 2 єпископські і багато поховань знатних осіб. Тут похований і будівничий храму князь Мстислав II.

Собор був розорений полчищами Батия і знову відновлений. У першій половині XV ст. знову спустошений, наприкінці століття стараннями Володимирського єпископа Васіана відбудований.

У 1596 році, коли Володимирський єпископ Іпатій Потій прийняв унію, храм став унійним. Під час пожежі 1683 року, яка спустошила все місто, собор також дуже постраждав і був відновлений лише в 1753 році. У 1772 році собор знову прийшов у запустіння, а на 1829 рік перетворився на суцільну руїну — обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням цього разу собор завдячував турботам заснованого в грудні 1887 року у Володимирі-Волинському Свято-Володимирського братства, яке поставило перед собою релігійно-просвітницькі і церковно-упоряджувальні завдання. У 1896 році був прийнятий проект “реставрації” храму архітектора Г. Котова, відповідно до якого у 1896-1900 роках його перебудували у псевдовізантійському стилі.

Успенський собор знаходиться у самому центрі сучасного Володимира-Волинського, поруч з древніми міськими валами. Разом з єпископським будинком і дзвіницею складає своєрідний комплекс так званого “замочку” — укріпленої резиденції волинських єпископів. Кам’яний, шестистовпний, хрестокупольний, трьохнавний, трьохапсидний, однокупольний. Його архітектурні форми прості і лаконічні. Фасади розчленовані пілястрами і напівколонами, прикрашені аркатурним поясом.

Єпископський палац із дзвіницею, розташований поряд із собором, було зведено у 1494 році. Він був не лише палацом єпископа, але й неодноразово виконував функції замку, особливо у 60-ті роки XVI століття, коли два претенденти на єпископський трон Володимира збройно боролись між собою, і навіть мала місце облога замочка. Тоді весь комплекс був серйозно пошкоджений гарматними ядрами…

Залишити відповідь