Тит Макцій Плавт. Перс. Акт другий.

СЦЕНА ПЕРША

Софоклідіска, Лемніселена.

Софоклідіска

Повторювати стільки раз уже б достаньо,
Хоча б безпам’ятна була б, тупа, й дурна!
Але я бачу, що занадто вже
Рогулькою дурною бачиш ти.
Я п’ю – це правда, але пропивати
Накази – звичаю не маю.
Й мене, й характер мій ти краще мала б знати
Повинна б, я отак вважаю.
Ось п’ятий рік з тобою я ходжу,
За час такий, гадаю,
Навчилась грамоті навіть і вівця
Добре, якщо б віддали в школу.
Ти ж ні в дитинстві, ані потім
Характер мій дізнатись не змогла.
Помовчати не можеш, мене не вчить?
То знаю я чудово – я розумна.
Закохана шалено – ось твій дух й вирує.
Я спокій дам тобі

Лемніселена

Той жалю гідний, хто закоханий.

Софоклідіска

Хто не любить зовсім,
Той зовсім нічого не вартий До чого
Такій людині і саме життя?
Я, втім, піду прислужувати пані,
Щоб стати їй вільною скоріш,
Побачуся з Токсилом і йому
Всі вуха продзижчу своїм дорученням.

СЦЕНА ДРУГА

Токсил, Пегна, Софоклідіска.

Токсил

Тобі все зрозуміло, ясно? Упевнено все згадаєш ти?

Пегна

Краще навіть, ніж наставник.

Токсил

Шахрай! Ще що скажи!

Пегна

І скажу.

Токсил

Ну, що сказав я?

Пегна

Точно передам я їй.

Токсил

Ти не знаєш.

Пегна

Про заклад хоч – знаю, пам’ятаю все.
Але чи знаєш, скільки пальців
на руці твоїй?

Токсил

Б’ємося об заклад?

Пегна

Так, якщо програти хочеш.

Токсил

Краще закінчимо миром.

Пегна

Значить, я піду.

Токсил

Іди! Велю!
Але бігом! Коли я буду думати, що ти там, а ти
Удома будь.

Пегна

І чудово.

Токсил

Ти куди тепер?

Пегна

Додому.
Буду вдома, ти ж будеш думати, що там я.

Токсил

Негідник
Ти, хлопчисько! Я за це
Дам тобі подаруночок.

Пегна

Дорікають
господарів в нестачі совісті,
підкоритися вироку
не змусим їх ніяк.

Токсил

Іди!

Пегна

Мені подякуєщ.

Токсил

Ось цей лист віддай
У руки їй, Лемніселені. Передай, що я велів.

Софоклідіска

Що ж не поспішаю я?

Пегна

Ну, йду.

Токсил

Іди. Все правильно зроби. Я ж – додому.
Ну, лети бігом!

(Виходить.)

Пегна

Як страус в цирку. Він пішов до себе.
Це хто ж тепер, однак, мені іде назустріч?

Софоклідіска

Це Пегна, так, це він.

Пегна

Це йде Софоклідіска.
До її пані я прямую.

Софоклідіска

Брехливий хлопчику
Яких немає в світі.

Пегна

Дай гукну.

Софоклідіска

Затримаю його.

Пегна

Постояти біля дверей, мабуть я маю.

Софоклідіска

Пегна! Хлопчику! Вітання! Як ся маєш? Здоров’я як?

Пегна

Боги допомагають.

Софоклідіска

Тобі?

Пегна

Кому ж іще?
Вчинити із тобою як повинно – пропасти.

Софоклідіска

Речі кинь погані.

Пегна

Речі гарні, а не погані,
Якщо про тебе, що варта ти.

Софоклідіска

Що ти робтш?

Пегна

Негіднице, милуюся тобою.

Софоклідіска

Гірше, аніж тебе, хлопчиська у житті не бачила.

Пегна

Та чим же я поганий? Хіба погане говорю кому?

Софоклідіска

Всім принагідно.

Пегна

Ніхто отак про мене і не думав.

Софоклідіска

Ні,
Багато хто і знають: так і є.

Пегна

Та невже!

Софоклідіска

Ага!

Пегна

По собі самій ти судиш про інших.

Софоклідіска

Я, зізнаюся,
Така, як личить бути на прислужуванні в звідника.

Пегна

Цього з мене досить.

Софоклідіска

А що такого?
Ти такий, як я сказала.

Пегна

Якби я був такий, зізнався б.

Софоклідіска

Ну, йди – ти переміг.

Пегна

Ти іди.

Софоклідіска

Скажи мені,
А ти куди?

Пегна

А ти? Відповідай мені.

Софоклідіска

Я спитала перша.

Пегна

А відповідь почуєш після.

Софоклідіска

Я недалеко.

Пегна

І я.

Софоклідіска

Але куди ж, поганець?

Пегна

Якщо раніше ти не скажеш,
Від мене відповіді зовсім не чекай.

Софоклідіска

Доти
Як відповіді твої не почую, нічого не скажу.

Пегна

І що?

Софоклідіска

Так ось.

Пегна

Фу, яка гидота!

Софоклідіска

Мерзенний!

Пегна

То мені пасує.

Софоклідіска

А мені ось ні.

Пегна

Значить, ти приховати вирішила, погань, куди тримаєш шлях?

Софоклідіска

Значить, ти приховуєш, погань, куди прямуєш?

Пегна

Ну раз так хочеш – то іди.
Мені однаково. Прощай же.

Софоклідіска

Стій!

Пегна

Поспішаю!

Софоклідіска

Я теж.

Пегна

Немає тут чого з тобою?

Софоклідіска

А з тобою?

Пегна

Нічого.

Софоклідіска

Дай-но руку.

Пегна

Хіба це не рука?

Софоклідіска

Другу дай.
Ліва де, злодійська?

Пегна

Вдома, з собою я не взяв.

Софоклідіска

Щось є.

Пегна

Не торкайся. Нічого загравати.

Софоклідіска

Я ж тебе люблю.

Пегна

Ну зовсім вже не те.

Софоклідіска

Але що ж так?

Пегна

Дарма: невдячного ти любиш.

Софоклідіска

Вчасно берегти
красу і молодість.
Волосся сиве – рабство назавжди.
Ти худий і легкий.

Пегна

У цім бою
Перемага відвага, а не вага
Утім,
Я тільки втратив час.

Софоклідіска

Невже?

Пегна

Так вчу я вчену.
Але поспішаю.

Софоклідіска

Стій!

Пегна

От прилипла!

Софоклідіска

Так, я і буду приставати
До того, як не скажеш , куди ти йдеш.

Пегна

До вас.

Софоклідіска

А я – до вас.

Пегна

Навіщо?

Софоклідіска

Що тобі до цього?

Пегна

Ти не підеш, поки не скажеш.

Софоклідіска

Набрид!

Пегна

Я так хочу.
Ніколи ти не будеш гіршою, ніж я.

Софоклідіска

У хитрості з тобою важко сперечатися.

Пегна

Ну ти і погань!
Але що боїшся?

Софоклідіска

Так того ж, чого й ти.

Пегна

Ну, говори.

Софоклідіска

Якби ж то! Мені не можна
сказати хоч би й слово.
Нехай німі раніше скажуть, аніж я.

Пегна

Так і мені не можна звірятися нікому.
Нехай говорять вже спочатку всі німі.

Софоклідіска

Знаєш що?

Скажімо все під слово честі.

Пегна

Ваги у слові звідниці немає:
Водяний павук
і той є важчим, аніж честь звідниці.

Софоклідіска

Ну, я прошу, скажи, коханий!

Пегна

Ну, скажи, кохана!

Софоклідіска

Не хочу любові я.

Пегна

Дуже радий.

Софоклідіска

Ну і мовчи.

Пегна

Мовчи і ти.

Софоклідіска

Звичайно, і мовчатиму.

Пегна

І приховаю все.

Софоклідіска

Я несу листа Токсилу.

Пегна

Удома він. Іди. А я
з запискою до пані твеї йду.

Софоклідіска

А що в ній?

Пегна

Як ти не знаєш, точно так не знаю я.
Улесливі слівця хіба. Я йду.

Софоклідіска

І я. Прощай.

Розходяться.