Стародавній Схід. III династія Ура (2118—2007 рр. до н. е.).

Після вигнання гутіїв панування в Месопотамії переходить до могутніх царів III династії Ура, одного з найдавніших міст Шумеру. Величезна кількість написів, що збереглися з тих часів, дає яскраве уявлення про господарський, громадський і державний лад того часу, а також про зовнішню політику царів Ура. Об’єднання всієї Месопотамії в єдину і […]

Нарамсін (2290–2254 рр. до н. е.). / Стела Нарамсіна ( Нарам-Суена)

При Нарамсіні, який набагато розширив старі кордони Аккаду, Акккадське царство досягло свого найвищого розквіту. Як і інші царі Аккаду, Нарамсін на початку свого царювання був змушений придушити ряд повстань. З гордістю говорить Нарамсін про те, що він переміг 9 армій і 3-х царів,– очевидно, правителів Урука, Умми і Ніппура, які […]

Утворення Шумерійського царства при Лугаль-заггісі (2373—2349 рр. до н. е.)

На 7-му році царювання Урукагіни Лугаль-заггісі, правитель Умми, на чолі своїх військ вторгся в Лагаш, жорстоко спустошив місто, спалив його храми і палаци, пограбував їх багатства і, очевидно, скинув з престолу царя-реформатора. В одному збереженому написі докладно описується жорстоке спустошення Лагаша. Переписувач, який співчутливо ставився до Урукагіни, старається виправдати реформатора:

Стародавній Схід. Піднесення Аккаду. Саргон І (2369—2314 рр. до н. е.)

Невпинна боротьба між шумерійським півднем і семітською північчю приводить, нарешті, до перемоги семітської півночі. Саргон І, засновник семітської держави Аккаду, підкорив собі Шумер і об’єднує під своєю владою значну частину Месопотамії.

Стародавній Схід. Рімуш (2313—2305 рр. до н. е.)

Головним завданням Рімуша, сина і наступника Саргона, було придушення повстань, які з особливою силою спалахнули в Шумері і в Еламі, де ще міцно трималися спогади про їх колишню свободу і незалежність. Здійснивши ряд походів у повсталі країни, Рімуш розбив війська заколотників, придушив повстання в шумерійських містах, вторгся в Елам і […]

Стародавній Схід. Маніштусу (2305—2291 рр. до н. е.)

Третій аккадський цар з династії Саргона, на ім’я Маніштусу, продовжував зовнішню політику своїх попередників. Так, він пішов походом на Елам, щоб придушити там повстання, ї підкорив області Еламу — Аншан і Шіріхум. Не задовольняючись цією перемогою, він послав свої війська через Персидську затоку і вторгся в південно-західну область Ірану, де […]

Стародавній Схід. Завоювання Месопотамії гутіями (2228—2104 рр. до н. е.).

Останнім царем з династії Саргона був Шаркалішаррі (2253—2230 рр. до н. е.), якому довелося вести запеклу боротьбу з ворогами Аккаду, щоб зберегти завоювання своїх попередників. Нечисленні написи цього часу говорять про придушення повстання в Шумері, про перемогу над аморитами на заході і над еламітами, які вторглися в Месопотамію із сходу. […]

Стародавній Схід. Гудеа (XXIII ст. до н. е.).

Стародавні шумерійські міста скористалися з ослаблення Аккаду, щоб відновити і навіть розширити свою зовнішню торгівлю. Це привело до нового розквіту деяких стародавніх центрів шумерійської культури, особливо Лагаша. В цей час в Лагаші правив патесі Гудеа, який, очевидно, залежав від царя гутіїв.

Стародавній Схід. Стародавній Вавілон.

Вавілон, що лежав у самому серці Месопотамії, там, де зближуються русла Тігру і Євфрату, знаходився на перехресті важливих торговельних шляхів, які йшли з Малої Азії й Закавказзя до Персидської затоки і від сірійського узбережжя на плоскогір’я Ірану. Вавілон став столицею могутньої держави і перетворився в найбільший торговельний, політичний і культурний […]

Стародавній Схід. Завоювання Вавілону касситами.

Вавілонське царство після смерті Хаммурапі стало поступово занепадати. Наступники Хаммурапі намагаються на перших порах продовжувати його діяльність. Так, Самсуїлуна (1749—1712 рр. до н. е.) — син Хаммурапі — наказує викопати два нові канали і приносить щедрі дари храмам. Проте незабаром нові хмари збираються на політичному горизонті. Рімсін, скориставшись ослабленням Вавілону, […]