Та гей, бики! Чого ви стали?

Поезія

Та гей, бики! Чого ви стали?
Чи поле страшно заросло?
Чи лемеша іржа поїла?
Чи затупилось чересло?
Вперед, бики! Бадилля зсохло,
Самі валяться будяки,
А чересло, леміш новії..
Чого ж ви сталиі Гей бики!

Та гей, бики! Ломіть бадилля,
Ломіть його, валіть на прах;
Нехай не буде того зілля
На наших батьківсських полях!
А чересло моє ізліва
Леміш із правої руки
Зітнуть і корінь того зілля –
Чого ж ви сталиі Гей, бики!

Та гей, бики! Зоремо поле,
Просієм яреє зерно,
А спаде дощик незабаром
В землі пробудеться воно.
Пробудитьсмя і на світ гляне,
І як дівочії вінки,
Зазеленіють наші ниви, –
Чого ж ви стали? Гей, бики!

Та гей, бики! Зерно поспіє,
Обіллє золотом поля,
І потече ізнову медом
І молоком свята земля
І все мине, що гірко було,
Настануть дивнії роки;
Чого ж ви стали, мої діти?
Пора настала! Гей, бики!

Степан Руданський

Бики