Судак, Крим.

Судак — місто республіканського підпорядкування у складі Автономної Республіки Крим, Україна. Розташоване на південно-східному узбережжі Кримського півострова на березі Судацької бухти Чорного моря. Має риси середземноморського клімату; посушливий, з м’якою зимою. Немає різких перепадів температури, що обумовлено захищеністю Судацької долини горами з усіх сторін, крім південної. Пересічна температура січня +1,8 °C, липня +23,2 °C. Максимальна зафіксована t повітря +38 °C. Опадів 318 мм на рік. Середня температура води в червні +18,7 °C, липні +22,7 °C, серпні +22,2 °C, вересні +20,2 °C, жовтні +17,4 °C. Максимальна зафіксована t води +29 °C. Купальний сезон триває з червня до жовтня (138 днів). Кількість годин сонячного сяйва 2550 на рік. Відносна вологість повітря пересічно 70-75 %. Сніговий покрив нетривкий. Осінь тепла і малохмарна.

Судак — старовинне торговельне місто; існувало під назвою Сугде́а, ґенуезьці називали його Солдайя, давньоруська назва міста — Сурож.

Кримське «Судак» постало з давнішого Су-гъд-ак, означає «Місто Бика», «Биків-Турів».

Середньовічна легенда говорить про те, що місто засноване в 212 році від Різдва Христового. Замітки на берегах Сугдейського синаксаря повідомляють, що «збудована фортеця Сугдея в 5720 від створення світу», що відповідає 212 р. н. е. Саме в цей час (ІІ–ІІІ ст. н. е.) в Крим прийшли племена аланів.

Починаючи з VI століття південне узбережжя Криму знаходилось під владою Візантії. В кінці VI ст. на території теперішнього Судака вже існувало візантійське берегове укріплення.

З кінця VII ст. місто підпало під владу хозарів, у VIII столітті в Сугдеї знаходився намісник хозарського кагана — тархан. Одночасно з цим до середини VII ст. Сугдея стала центром православної єпархії. З другої половини IX ст. почалось будівництво початкових укріплень міста.

Після ослаблення та занепаду Хозарського каганату був відновлений вплив Візантії.

З кінця ХІ ст. Сугдея опинилась під владою половців. З другої половини ХІІ ст. в місті з’являються венеціанці та пізанці. Вони торгують тут з купцями з Київської Русі, Половеччини, Середньої Азії. Значного розвитку Судак досяг в ХІІ –ХІІІ ст., і в першій половині XIV ст. вже був добре відомий за межами Криму. В цей час місто підтримувало міцні торговельні і культурні зв’язки з князівствами КиївськоЇ Русі, зокрема з Волинським князівством, Чернігівським князівством та Тмутараканським князівством.

У 1222 році на місто нападає іконійський (сельджуцький) султан Ала-ад-дин Кей-Кубад. Сугдея потрапляє в залежність від іконійського султана, але ненадовго — вже в 1223 році місто захопили та пограбували монголо-татари. Через 16 років монголо-татари повернулись, міцно осіли в Криму, який тоді став улусом Золотої Орди. Сугдея знову стала великим міжнародним ринком. Населення міста сягало 8 тис. чоловік. З кінця ХІ ст. в Сугдею прибувають вірмени, що втікали від гніту малоазійських турків. Не вдовольняючись даниною, ординці неодноразово нападають на місто та спустошують його — Судак занепадає.

У червні 1365 року генуезці займають Солдайю, як тепер стало називатись місто. Влада Кафи, де був центр генуезьких колоній, заборонила Солдайї приймати та відправляти торгові кораблі. Значення міста як торговельної факторії зменшилось.

Після того, як османи захопили Константинополь, стан генуезьких колоній в Криму значно погіршився. 31 травня 1475 року османська ескадра висадила великий десант і з допомогою татарського війська захопила Кафу і Солдайю. Місто втрачає своє торгове значення і стає для османів лише стратегічним пунктом в системі оборони їх кримських володінь. Проте судацькі укріплення впали перед українськими козаками, які за наказом Богдана Хмельницького захопили місто в 1656 році.

В кінці XVIII століття в Судацький кадалик Кафинського каймаканства входило 20 поселень від Алушти до Коз.

1783 року після російсько-турецької війни Судак у складі Криму увійшов до Російської імперії.

Нині основна спеціалізація міста та довколишньої місцевості — виробництво марочних і шампанських вин (завод «Новий Світ»), надання курортних послуг, виробництво трояндової олії.

Кліматичний приморський курорт (показання: захворювання органів дихання нетуберкульозного характеру, функціональні захворювання нервової системи, серцево-судинні захворювання тощо; сезон — цілий рік).

Щороку до Судака приїжджало (до 2014 року) на відпочинок понад 180 тис. чоловік (переважно неорганізованих відпочивальників). У 18 пансіонатах і оздоровницях 2003 року поліпшило своє здоров’я 49 тис. відпочивальників, з них третина — іноземці.

У місті знаходиться Генуезька фортеця, побудована генуезцями з 1371 по 1460 рік. Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів.

21 жовтня 2016 року вночі невідомі в міському саду Судака провели завалення пам’ятника Володимиру Леніну згідно з законами України про декомунізацію, не зважаючи на тимчасову окупацію півострова Росією.

Leave Comment