Стародавній Китай. В сьомому місяці. Народна пісня з царства Бінь. Час династії Чжоу (1122—256 pp. до н. е.).

1
У сьомий місяць спека вже спадає,
Зоря вогню пливе на захід.
В дев’ятім місяці на зиму
Жінки нам одяг подають.
Холодний вітер в перший місяць,
Мороз пекучий в місяць другий —
Як зимувать без теплої одежі!
Ми в третій місяць лагодимо сохи,
Ми починаємо орати у четвертий,
Обід жінки нам носять, діти —
І радується бог полів!

2

І пісня іволги лунає.
Із кошиком дівчина йде,
Шовковиці листочки ніжні
Збирає тихо, сонце — височенько,
А в дівчини вже серце знемагає:
Їй з милим швидше б разом повернутись.

З
У сьомий місяць спека вже спадає,
Зоря вогню пливе на захід.
У восьмому доспіє очерет.
Рвемо шовковицю у другім.
В малих шовковиць віття довге —
Згори його рубаєм, від вершини.
У сьомому співа сорокопуд.
У восьмий почнемо ми прясти й ткати.
Тканини роблять жовті й темні.
Моя ж червона, наче сонце —
Одягне милий мій сорочку.

4
Трава в четвертий розцвіте,
Цикада засюрчить у п’ятий.
У восьмім місяці ми жати почнемо,
А листя падає в десятім.
У першому полюєм на єнота,
Берем лисиць і диких кішок —
На шубу хутро буде молодцям.
Весь другий місяць, як і перший,
В військових справах проведем.
І скажем: поросята — нам,
Великі свині — в княжий дім.

5
На п’ятий місяць сарана летить.
У шостий крильця коник розправляє.
У сьомий місяць ми на полі,
У восьмий місяць — під навісом,
В дев’ятий ідемо в будинки.
В десятім місяці цвіркун залазить попід ліжко.
Заткнем вікно, замажемо щілини,
Викурюємо всіх мишей.
Ах, наші жіночки і діти.
Ми скажем їм: прийшла зима,
І в дім тепер йдемо ми жити.

6
У шостім місяці їмо ми жовті сливи.
У сьомім варимо ми овочі, боби,
Збираєм фініки у восьмім,
І жати рис ми будемо в десятім.
Для сивобрових стариків
Вина наварим молодого.
У сьомім гарбуза почнемо їсти,
У восьмому зриватимемо тикву.
В дев’ятім хмиз і очерет
Збирати будемо, і сім’я конопель —
Чоловіків щоб наших годувати.

7
В дев’ятому утоптуєм ми тік,
В десятому несем снопи:
Горох і ранній, пізній хліб,
Ще й прядиво, пшеницю, проси, сорго.
Ах! Хлібороби-чоловіченьки!
Ми разом урожай зібрали,
Візьмімося ж за діло в домі:
Ми на покрівлю вдень зберемо пирію,
Вночі ж ми будемо сукать вірьовки.
Полагодимо скоро ми наш дім,
А там вже знову сіяти пора.

8

Тук, тук! У місяці другому колемо, колемо льоду багато,
А в третьому місяці весь у льодовню ми переносим.
В четвертий місяць ми встаємо рано —
Цибулю і ягнят підносим духам.
В десятім іній, холоднеча.
В десятому ми прибираєм площу
І кілька глечиків з вином ми ставим,
Овець ми ріжем і ягнят,
Приходимо усі у царський дім —
Берем з вином ріг носорога
і довгого життя бажаєм.

Top