Стародавній Китай. Повстання «червонобрових» (18-27 pp. н. е.).

«Історія першої династії Хань».

(ІЗ БІОГРАФИ ЛЮ СЮАНЯ )
«…в кінці правління Ван Мана на півдні був неврожай. Юрби людей ішли на поля і болота, копали коріння для їди і виривали його один в одного. Ван Куан і Ван Фин із Сіньші справедливо розбирали їх суперечки, їх висунули вождями. Вони йшли із сіл для нападів і ховалися на горі «Зелений ліс».

(ІЗ БІОГРАФІЇ ЛЮ ПИНЦЗИ)
В ті часи в областях Цін і Сюй був великий голод. Розбійники появились, наче рої бджіл. Фань Чун був хоробрий, і маси приєднувались до нього… Коли Ван Ман послав… напасти на них, Фань Чун і його прибічники, готуючись до бою, пофарбували брови в червоний колір, щоб відрізнити своїх від військ Ван Мана…»

(ІЗ БІОГРАФІЇ ЛЮ ЯНЯ)
«Нині посуха триває кілька років. Всюди виникає війна. Це — кінець світу…»

(13 БІОГРАФІЇ ВАН МАНА)
«…на четвертому році правління їяньфин (17 p. н. е.) Гуантянь І та інші пішли в розбійники; вони спирались на місцевості Куйцзі і Чанчжоу.
Одна жінка із Лан-я, мати Люя, також підняла повстання.
Начальник повіту стратив її невинного сина — повітового чиновника. Мати його витратила все своє майно на вино, зброю і таємно залучила до себе понад сотню бідних молодих людей, напала з ними на повітове місто і вбила начальника, щоб принести жертву па могилі сина. По дорозі в Хуай чисельність ЇЇ загону збільшилась до десяти тисяч. Ван Man відправив посланця до розбійників з помилуванням. Посланий повернувся і доповів, що розбійники розійшлись, але потім знову швидко зібрались. Ван Ман запитав його про причину того, що діється. Посланець відповів йому: всі кажуть, що терплять від безлічі заборон, що від них не можна ворухнути рукою. Одержаного від роботи невистачає на сплату податків і поборів. Люди зачиняють двері, ні з ким не мають ніякого діла і все-таки потрапляють в тюрму як спільники у виплавці монети і зберіганні міді, згідно з законом про кругову поруку п’яти сусідів за злочин одного з них. Чиновники замучили народ.
Від злиднів усі йдуть в розбійники.
Ван Ман у гніві прогнав посланця. Коли хто-небудь говорив на догоду Ману, що народ розпущений і хитрий, що його треба карати і час для цього сприятливий…, то Ман швидко підвищував його…
…в тому році (18 p. н. е.) через неврожай і голод Ліцзи Ду, Фань Чун та інші Червоноброві повстали в Лан-я. Вони захоплювали і грабували міста, їх налічувалось десятки тисяч. Послані з округи війська не могли з ними справитися…
В шостому році (19 p. н. е.)… в Гуаньдуні протягом кількох років була посуха і голод. До Ліцзи Ду та інших прибічників Червонобровихсходилось все більше народу. Полководець Лянь Дань напав на Ічжоу, але перемогти не зміг… Сі Шуші і Сунь Сі почали очищати від розбійників ріки й озера. Гуни спустошували кордони.
Ван Ман оголосив великий набір рекрутів, засуджених на смерть злочинців і рабів, чиновників і народу. Він назвав це військо «кидком кабана», «смільчаками-кабанами». Кошти для покриття витрат збирались по всій країні. Брали одну тридцяту частину майна чиновників і народу. Весь шовк звозили в Чан-ань. Знаті і сановникам, аж до чиновників середніх рангів, у повітах і областях наказувалось розводити військових коней, кількість яких визначалась відповідно до рангу…
…Ван Ман оголосив по всій країні великий набір ремісників і рисувальників, щоб розрахувати за правилами [будинки дев’яти храмів предків]. По шляхах безперервно текли гроші і зерно, як добровільна допомога від народу і чиновників. Більше ніж в десяти місцях… руйнували будівлі, з яких брали дерево і черепицю для дев’яти храмів… в усіх храмах було багато зал, вершини і основи колон прикрашалися тонкою міддю, золотом, сріблом і різьбленим орнаментом, доведеним до найбільшої досконалості умілістю майстрів… Грошей витрачалось мільйони… Рабів і злочинців померли кілька десятків тисяч.
Ма Шіцю із Цзюйлу разом з іншими задумав підняти війська в Янь і Чжао, щоб стратити Ван Мана. Про це довідався начальник будівельнх робі- Ван Дань і доніс на них. Ван Ман послав трьох вищ;.х сансЕгиків схопити їх і приборкати їхніх прибічників. Всіх завзятців, що його підтримували, числом в декілька тисяч чоловік, стратили. Ван Ман надав Ван Даню титул князя Фуго. З того часу Ван Ману перестало щастити, він щоразу викликав проти себе гнів народу…
Другий рік правління Діхуан (21 p. н. е.)… В цей час на півдні у «Зеленому лісі» повстали Чжан Ба, Цзян Ся, чабан Ван Куан та інші. Вони прозивались повстанцями «нижньої течії ріки». Число їх перевищувало десять тисяч… На ріках і озерах діяв пірат, який називав себе князем Фань. Люди з роду Лю (тобто роду скинутої Ван Маном династії Хань) десятками тисяч приєднувались до нього…
Пірати виростали, наче зарослі конопель. Були призначені коменданти для ловіння розбійників, дані накази чиновникам з судовими повноваженнями. У столиці Чан-ані забили в барабани, винесли прапори… Сунь Сі, Цзін Шан, Цао Фан і інші не зумілії справитися з розбійниками. Солдати розправлялися з населенням як хотіли, і народ тяжко страждав.
…розбійники спочатку повстали через голод і злидні. Вони думали, що після врожаю зможуть повернутись у свої села. Але число їх поступово збільшувалось і досягло кількох десятків тисяч.
Вони присвоїли собі імена вождів, призначали старійшин, писарів і узливателів жертовного вина. Вони не сміли нападати на міста і володіння, з ранку до вечора грабували тільки їжу. Всі старші начальники і правителі областей загинули в затіяних ними самими бійках, розбійники не сміли їх убивати. Але Ван Ман так і не зрозумів цього.
В тому році головнокомандуючого Ші захопили розбійники< в Юйчжоу. Вони звільнили його і відіслали назад у повіт. Коли Ші повернувся і подав імператору доповідь з викладом всього, що сталося, Ван Ман розгнівався і кинув його у в’язницю, засудивши, таким чином, невинного…
Третій рік (22 р. п. е.)… Червоноброві вбили головного астролога Цзін Шана. В Гуаньдуні люди їли один одного. В четвертому місяці Ван Ман послав астролога Ван Куана і полководця Лянь Даня на схід… У них було сто тисяч добірного війська. Всюди, де вони проходили, вони розправлялися з населенням як хотіли.
На сході склалося прислів’я: «Краще зустрінутися з Червопобровими, ніж з полководцем Лянь Данем. З полководцем ще нічого, алеВан Куан знищує всіх. ..»Втой час рух «повстанців нижньої течії» досяг великого піднесення. Чжу Риба із Сіньші, Чень Пастух із Пінліня та інші знову зібрали юрби народу і нападали на села… Влітку на сході піднялась сарана, її політ закривав небо.
…сотні тисяч біженців увійшли в заставу. Але всі чиновники, призначені харчувати їх, посланці, наглядачі і дрібні служителі крали провіант із складів, і з кожних десяти біженців померло з голоду сім-вісім.
…Солу Хой та інші вчинили солдатський заколот і зайняли місто Уянь. Лянь Дань та Ван Куан напали на них, вдерлися в місто і відрубали понад десять тисяч голів. Ван Ман послав полководця з печаткою надати титули князів Лянь Даню і Ван Куану і нагородити понад десять чоловік, що відзначились.
Дунь Сянь та інші воєначальники Червонобровнх перебували в області Лян з кількома десятками тисяч повстанців. Ван Куан хотів напасти на них, але Лянь Дань запропонував дати відпочинок солдатам після захоплення міста. Ван Куан, не слухаючись його, ввійшов у місто один. Лянь Дань пішов за ним. Бій відбувся в Ченчані, і вони зазнали поразки. Ван Куан утік. Лянь Дань відправив до нього посланця з бунчуком і печаткою і звелів передати такі слова: «Ви, нікчемний, можете тікати, а мені лишається тільки вмерти в бою». «Якщо Лянь Дань умре, навіщо нам лишатися жити»,—вирішили понад двадцять командирів, що билися в різних місцях. Вони поскакали на розбійників, і всі були вбиті… Всюди десятки тисяч розбійників нападали на міста і володіння.
Вони вбили коло двох тисяч чиновників. Астролог Ван Куан та інші зазнавали невдач у боях… Ван Ман скасував систему колодязних полів, зняв усі шість заборон на рабів, гори, озера та інші невигідні для народу укази, видані за час його царювання. Але не встиг він ще видати цей указ, як майбутній імператор Гуан-У із своїм старшим братом князем Ці-У, дядьком Лі Туном та іншими повів із Шунліна декілька тисяч чоловік. Вони закликали з Сіньші і Пінліня Чжу Рибу, Ченя Пастуха та інших повстанців і разом з ними зайняли Цзіян. В цей час Янь Ю і Чень Мао розбили «повстанців нижньої течії». Чен Дань, Ван Чан і кілька тисяч повстанців, розсіявшись, увійшли в Наньян23…
В першому місяці четвертого року (23 р. н. е.) війська прихильників династії Хань з допомогою Ван Чана та інших «повстанців нижньої течії» напали на передовий загін сановника Чжен Фоу і його підлеглих Чжен Ляна і Цю Си. Відсікли голови командирам і порубали кілька десятків тисяч солдатів.
Коли в столиці вперше почули, що в областях Цін і Сюй появилось кілька сот тисяч розбійників, у них ще не було гербів, прапорів, розпізнавальних знаків, і це викликало загальне здивування. Прихильники повстанців насмілювались порівнювати їх з трьома імператорами стародавніх часів, у яких не було прапорів, прозвань і посмертних титулів. Ban Ман з подивом запитав своїх чиновників про це, але з відповіддю виступив тільки Янь Ю, який сказав, що це не дивно. З часів імператорів Хуанді, Тана і Увана кожна армія в поході обов’язково виставляла прапори і сигнали частин. Голодні юрби збирались, наче зграя собак або отара овець, не маючи уявлення про розпізнавальні знаки.
Ван Ман зрадів його словам, і всі чиновники погодилися з ним.
Але потім повстав прихильник династії Хань-Лю Бошен. Він почав усіх називати полководцями, нападати на міста і захоплювати землі. Коли був убитий Чжен Фоу, він послав наказ з похвалою. Повідомлення про це налякало Ван Мана. Війська прихильників Хань розвинули свою перемогу і оточили Ваньчен.
Спочатку Шенгун, старший брат майбутнього імператора, перебував серед повстанців у Пінліні. В третьому місяці… Ван Чан, Чжу Риба та інші воєначальники повстанських військ Пінліня, Сіньші і «повстанців нижньої течії» проголосили його імператором.
Він розпочав нову еру правління під назвою Генші (23 р. н. е.) і призначив усіх чиновників. Це ще дужче налякало Ван Мана…
Ван Ман оголосив велику амністію, але відзначив, що з неї виключались усі нащадки колишньої династії Хань-Лю Бошен, його рід і свояки, які в безумстві підбурювали народ до бунту…
Тому, хто зможе піймати цих людей, він обіцяв надати найвищий ранг сановника, нагородити володінням на кормління, десятьма тисячами сімей і дорогоцінностями і;а п’ятдесят мільйонів.
Потім Ван Ман дав наказ головному астрологові Ван Куану, головному полководцеві Ай Чжану, віщуну Кум Женю, правителям областей Яньчжоу і Янчжоу спішно вирушити в підлеглі їм області й частини і виділив триста тисяч солдатів для переслідування розбійників областей Цін і Сюй. Полководці Янь Ю, Чень Мао, Ван Сюнь і воєначальник Ван У спішно повернулись до своїх частин. Із сотнею тисяч солдатів вони переслідували передові частини противника, захопили багато полонених і послали листа, в яхому ясно заявила, що будуть залишати живими тих, хто здасться в полон, а тих, хто буде й далі в омані, атакувати і знищувати всіма силами…
В четвертому місяці майбутній імператор Ban Чан та інші кожний самостійно зайняли Інчуань, Куньян і повіти Янь і Дінлін. Ван Мана охопив жах. Він послав завідуючого будівельною палатою Ван І швидко повідомити в Лоян і разом з завідуючим обрядами Ван Сінем, на чолі мільйона солдатів з усіх областей, виступити на приборкання Шаньдуня. Армія дістала назву «Зубів тигра»… влада вирішувати передавалась Ван І. Йому були дані 63 ворожбити, які знали воєнне мистецтво, книги і плани, зброя, командири. Ван Ман спорожнив казну, щоб відрядити Ван І, він послав багато скарбів і диких звірів, намагаючись навести жах на Шаньдун величезною кількістю спорядження.
Ван І прибув у Лоян. В областях відібрав кращих солдатів.
Разом з прибулими від правителів областей їх було 420 тис. чоловік, за ними по шляхах безперервно йшли інші. З давніх часів не бачили такої великої кількості колісниць, лат, воїнів і коней.
В шостому місяці Ван І і Ван Сінь виступили з Лояна до міста Вань. Шлях їх лежав через Інчуань і Куньян. В цей час Куньян уже підкорився прихильникам династії Хань і охоронявся ханьськими солдатами… Полководці Ван Мана—Янь Ю, Чень Мао — зустрілися з Ергуном. В той час Ергун відправив солдатів на оточення Куньяна. Янь Ю зауважив, що самозваний імператор перебуває у Вань і треба поспішати туди. Коли розбити ці міста, все повстання буде придушене. А Ван І сказав; мільйонна армія повинна знищувати все на своєму шляху. Виріжемо жителів цього міста і по струмках крові підемо далі. Весело, з піснями й танцями вони оточили місто кількома десятками рядів. Місто просило дозволу здатись, але йому відмовили. Янь Ю наказав, щоб за воєнними правилами не зупиняли відступаючих і залишили вихід при оточенні, щоб втікачі могли налякати захисників Вань. Але Ван І не послухав його.
У цей час майбутній імператор з кількома тисячами повстанців із Янь і Дінліна прийшов на виручку до Куньяна. Ван Сінь і Ван І поставились до нього легковажно. Вони вишикували в бойовий порядок тисяч десять солдатів і наказали всім іншим полкам розбитись на частини, але не рухатися. Вони самі вийшли битися з прихильниками династії Хань, але не домоглися успіху. Армія не сміла самовільно прийти їм на допомогу. Ханьські солдати перемогли. Ван Сінь був убитий. Із Куньяна вийшли солдати і почали битися поруч з ханьськими.Ван І утік, армію Ван Мана охопило сум’яття.
У цей час знявся вихор, який зривав з покрівель черепицю. Дощ полив як з відра. Маса війська розсипалась з криками. Тигри і барси тремтіли. Солдати розбіглись і повернулись у свої області.
Один Ван І разом з кількома тисячами підлеглих йому смільчаків повернувся в Лоян. Всі в столиці жахнулися. Розбійники піднялись повсюди…
В повіті Ченцзі Вей Цуй з братами пограбував правителя Лі Юя.
Син брата Вей Сяо став головним полководцем і вбив правителя області Юн… З ними з’єднався начальник солдатів в Аньдіні Ван Сюнь і послав в усі області й повіти листа, в якому перелічував злочини Ван Мана… Ден Є і Юй Куан з сотнею чоловік підняли повстання в Наньсяні. В цей час у правителя Сі кілька тисяч солдатів охороняли заставу в Утіні. Ден Є і Юй Куан звернулися до нього: «Хіба вам невідомий наказ неба про вступ на престол імператора династії Хань?» Правитель попросив дозволу здатися, вони взяли собі його військо. Ден Є назвав себе старшим ханьським полководцем, а Юй Куан — молодшим. Вони оволоділи Сі Даньшуй і напали на заставу У. Комендант застави здався.
Вони вбили воєначальника правого флангу і зайняли Ху (що входив у столичну округу).
Ван Ман підніс до рангу полководців дев’ять чоловік, дав їм прозвання «Тигрів»…, кілька десятків тисяч північних військ…
подарував солдатам по 4 тисячі монет. Але маси були незадоволені і не хотіли битись. Дев’ять Тигрів дійшли до Хуаїня і Xoйсі і бились в ущелині. На півночі з Хенвані діїішли до гір. Юн Куан з кількома тисячами повстанців-стрільців… вступили в бій. Ден Є з 20 тис. чоловік пройшов обхідним шляхом і розбив частину військ Ван Мана. Він вийшов на північ і вдарив на Тигрів з тилу. Шість Тигрів, розбиті, втекли. Ші Сюн, Ван Куан пішли до палацу й покінчили самогубством… чотири Тигри загинули. Три Тигри зібрали розсіяні війська для охорони столичних складів.
Ден Є відкрив заставу У прихильникам династії Хань… Лі Сун з більш як двома тисячами повстанців підійшов до Ху. Разом з Ден Є і іншими він напав на столичні склади, але зайняти їх не зміг. Ден Є призначив командиром Ran Сяня. Останній з кількома сотнями солдатів переправився па півночі через ріку Вей… захоплював міста і грабував землі. Лі Сун послав воєначальника Хань Чена та інших прямо на захід до Сіньфина, боротися з військами Ван Мана. Воєначальник Ван Мана — Бо Шуи — утік.
Хань Чен та інші переслідували його до палацу Чанминь. На півночі Ван Сянь досяг Піньяна. На шляху всі зустрічали його, здаючись. За ним із силою повстанців ішли Да Сін, Лі Ян, Шень Ян, Ся Гуй, Ван Да. В повіті Шусянь самозвано прозвали себе ханьськими полководцями ватажки тисяч повстанців — Янь Чунь, Дун Сі, Ван Минь, Жу Чен, Ван Фу, Ян Лінь, Янь Бень, Туминь Шао та інші.
Лі Сун і Ден Є гадали, що коли вони не змогли зайнятії невелику місцевість, як склади столиці, то зайняти столицю Чан-ань їм буде ще важче, треба чекати приходу імператора Генші з головними силами. Вони повели армію в Хуаїнь, щоб підготувати зброю для наступу.
До столиці збиралися звідусіль повстанці, що були поблизу.
Як тільки прибули солдати Вея, почалось суперництво, хто першим прорветься в місто. Всі жадали подвигу і поживи від грабежу.
Ван Man відправив посланців в усі тюрми столиці оголосити часткову амністію злочинцям і роздати зброю. Він наказав заколоти свиню, пити її кров і поклястися: «Хай запам’ятають духи землі тих, хто не буде битися за дім Ban Мана». Як тільки полководець Ші Чень хотів перейти через міст на ріці Вей, все військо розбіглось. Ші Чень повернувся один. Повстанці розкопали могили сім’ї Ван Мана: дітей, дружини, батька, діда — і спалили їх домовини, дев’ять храмів, палац Мінтан і імператорську школу. Заграва освітлювала все місто. Хтось доповів Ban Many, що солдати, які охороняють місто… ненадійні, Ван Ман послав вершників…
для охорони воріт, поставивши одного начальника над кожними шістьмастами чоловік.
В десятому місяці повстанці увійшли в місто з півночі через ворота Сюаньпін. Чжан Хань убивав у воротах кожного повстанця.
Ван І, Ван Лінь, Ван Сюнь та інші, поділивши між собою солдатів, захищалися в Північних воротах палацу. Солдати прихильників Хань жадали схопити Ван Мана, щоб дістати титул. Понад сім тисяч билися з надзвичайною відвагою. В той день увечері із міністерств і палаців всі повтікали. Другого дня в місті, побоюючись грабежів, молоді люди Чжу Ді, Чжан Юй та інші… приєднались до повстанців. Вони спалили палац Цзоші, розбили сокирами ворота палацу Цзіньфа і кричали: «Чому не здається зрадник Ван Ман?»
Вогонь дійшов уже до внутрішнього палацу… Baн Maн рятувався від пожежі у передній залі палацу Сюаньші. Вогонь настигав
його. Палацові жінки кричали: «Що нам робити?»… Baн Maн говорив: «Небо дало мені владу, хіба можуть заподіяти мені шкоду ханьські солдати?» Увесь цей час Ван Ман нічого не їв, і сил у нього було мало. На третій день на світанку чиновники вивели його з переднього зала… і на возі повезли його в Цзяньтай, думаючи використати водяну перепону ставу… За Ван Маном ішло більше тисячі чиновників і євнухів. Ван І бився вдень і вночі і страшенно стомився. Майже всі були вбиті або поранені…
Повстанці вдерлися в палац з криками: «Де зрадник Вам Man?» В цей час з кімнати вийшла красуня і сказала: “У Цзяньтаї”. Повстанці поспішили туди, оточили палац кількома стами рядів і зав’язали перестрілку з луків і арбалетів. Захисники Ван Мана один по одному падали, стріли у них вийшли, стріляти нічим було.
Почалися рукопашні сутички. Ван І з сином та інші загинули.
Ван Ман зійшов униз. Торговець Ду У вбив Ван Мана і взяв його пояс з печаткою… Командир Гунбін Цзю відрубав Ван Ману голову. Кілька десятків військових розірвали його тіло на шматки…
Гунбін Цзю передав голову Ван Мана Ван Сяцю, що називав себе ханьським полководцем… той передав її новому імператорові Генші.
Голову Ван Мана повісили в місті Вань, де народ, що зібрався, бив її. А хтось відрізав і з’їв язик…
Всі області і повіти капітулювали. Піднебесна належала династії Хань…
На другий рік (24 p. н. е.) імператор Генші прибув у столицю Чан-ань і видав указ про загальну амністію, з якої виключались діти Ван Мана.
Минуло більше року. Імператор Генніі не займався справами управління. Влітку наступного року кілька сот тисяч Червонобрових на чолі з Фань Чуном увійшли в заставу і проголосили імператором Лю Пинцзи. Коли вони напали на Генші, він здався.
Червоноброві спалили палацові квартали столиці і вбили Генші.
Голодні поїдали один одного. Вбитих налічувалося кілька сот тисяч. Столиця обернулася в руїни.