Привілеї вавілонських міст.

Стародавній Схід
[І. Якшо] цар право не шанує — люди його повстануть, країна його спустіє.

[II. Якщо] право країни своєї він не шанує — Еа , цар долі, долю його змінить і призначить йому іншу;

[якщо] мудреця свого він не шанує — дні його будуть короткі;

[якщо] візиря він не шанує—країна його на нього повстане;

[якщо] лиходія він шанує—розум (або: рада) країни затьмариться [буквально: зміниться];

[якщо ж] справу Еа він шанує — великі боги згідно з мудрістю (буквально: нарадою) і знанням справедливості призначать йому [долю].

[III. Якщо] сіппарця він скривдить і вирішить судову справу на користь чужого — Шамаш , суддя неба і землі. встановить в країні його право чуже, а мудреця і суддів для суду не стане.

[IV. Якщо] ніппурці звернуться до нього в судовій справі, а він заради хабара скривдить їх — Енліль, володар країн, чужого ворога на нього підніме і воїнів його дасть [ворогові] перемогти; князь і довірена особа його по вулиці будуть гнані з ганьбою.

[V. Якщо] срібло вавілонян він візьме і його внесуть в скарбницю, [якщо] судову справу вавілонян він вислухає, [але вирішить] ядатися в неправду — Мардук, володар неба і землі, поставить над ним його ворога, майно [і] багатство його ворогові його подарує.

[VI. Якщо звелить він] покласти вину на ніппурця, сіппарця [або] вавілонянина, [так що] вони будуть введені в темницю, де була покладена вина, — місто буде кинуте в безодню [і де] вони були введені в темницю — увійде чужий ворог.

[VII. Якщо] Сіппар, Ніппур і Вавілон цілком він підніме (?), цим людям [звелить] накласти “будівельну корзину” [або якщо] «військову повинність» [і] «клич глашатая» на них призначать — Мардук, наймудріший з богів, князь розумний, країну його оберне до його ворога, і народ країни його нестиме «будівельну корзину» для ворога його; Ану, Енліль і Еа, великі боги, що живуть на небі і на землі, на своїй раді призначать цим людям привілеї (?).

[VIII. Якщо звелить він] фураж сіппарців, ніипуриів а [бо] вавілонян віддати бойовим коням, — коні, які поїли їх фураж, будуть забрані в числі ворожого «побору [скотом]».

[IX. Якщо] ці люди в ополчення війська країни… царя будуть взяті — Ірра могутній (?), [що йде пе]ред його військом, військо його поб’є і піде з його ворогом, упряж волів його розв’яжуть, поля [і сади (?) його] змінять, для рук того, хто потрудився (??)… [… …] спустошить.

[Х. Якщо] «побір дрібним скотом» [… …] збиратимуть — Адад, зрошувач неба і землі, його степову звірину поразить голодом і жертви Шамаша осквернить (?).

[XI. Якщо] візир а[бо] довірена особа, вельможа царя, діла свої зроблять поганими, візьмуть (?) у них хабарі — з веління Еа, володаря океану, візир а [бо] довірена особа умруть від зброї, місце їх обернеться (буквально: насиплеться) в пустелю, діла (?) їх занесе вітер, їх діяння залічаться до бурі, їх договори розірвуть, їх стели змінять, їх виведуть на дорогу, [вки]нуть в кайдани; Набу, писар Есагіли, сіть усіх небес і землі, який править усім, навчає царственості, розірве встановлення його країни, а проголосять (?) іншу.

[XII] Чи то буде пастир, чи то настоятель храму, чи то довірена особа царя, що в Сіппарі, Ніппурі або Вавілоні, будуть на [посаді] настоятеля храму, [якщо вони] покладуть на них «будівельну корзину храмів великих богів» — великі боги розгніваються, покинуть свої оселі, не ввійдуть в свої святилища. «[Якщо] цар право не шанує».

Палац Ашшурбаніпала, царя всесвіту, царя Ассірії, якому Набу і Ташмет подарували премудрість (буквально: широке вухо), вченість, проникливість (буквально: ясне око), цвіт писарської майстерності, якої справи не осяг ніхто з царів, що були до мене, мудрість Набу, всілякі рядки клинопису на табличках я написав, виклав (?), перевірив і поклав у палаці моєму, як дар (для) мого читання.

Стародавній Схід

Залишити відповідь