Порядок престолонаслідування в Хеттському царстві.

Цивілізація

Тепер убивство стало звичайним у царській сім’ї, і Іштапарніш, цариця, вмерла, і потім Аммунаш, царевич, умер. Тепер боги і люди сказали: «Дивіться! В Хаттушаші убивство стало звичайним». Тепер я, Теліпінуш, скликав раду (тулія) в Хаттушаш. Відтепер ніхто не заподіє шкоди членові [царської] сім’ї і не вдарить його кинджалом.

Царем нехай буде царевич, син першої [дружини]. Якщо немає царевича першої черги, (а тільки) той, хто другої черги син, і він царем стане. Якщо царевича немає, то (для тієї), хто дочка першої черги, чоловіка вони повинні взяти, і царем він стане.
Сьогодні, завтра хто після мене царем стане, то [в його час] брати його, сини його, свояки його, члени його сім’ї і воїни його нехай будуть об’єднані, і ти повинен [в похід] іти, [щоб] ворогів країни силою ти в покорі тримав. Так ти не говори: «я прощаю».
Ти не повинен нічого прощати, і ти дійсно повинен утискувати [ворогів країни]. Ти не повинен убивати кого-небудь із [царської] сім’ї. Це недобре.
Далі, хто царем стане і проти брата або сестри лихе замислить, то ви, збори (панкуш) для нього говоріть вільно йому: «Це справа убивства». В документі прочитай: «Колись в Хаттушаші убивства були численні і їх [через те] боги передали [на вирішення] великої [царської] сім’ї.
Той [цар], який серед братів [і] сестер лихе вчинить, то він царською головою відповідає, і раду [тулія] скличте. Якщо справа його пройде, то він головою повинен спокутувати [Її]. Хай потай [його] не убивають. Хай не зроблять зла дому його, дружині його [і] дітям його. Якщо царевич чинить злочин, то він головою повинен спокутувати [його]. Хай не зроблять зла його дому і його дітям.
Хоч за яке (діло) царевичі були б страчені, [воно] не [має відношення] до домів їх, нив їх, виноградників їх, комор їх, рабів їх, великої худоби їх і дрібної худоби їх».
Тепер, коли який-небудь царевич вчинить злочин, то він головою повинен спокутувати [його]. Не зробіть же зла його дому [і] його синові. Віддавати чоловіка або річ царевичів неправильно.
Ці лихі діла, хто б не підготовляв, чи то люди [вільні] …, начальник слуг палацу, начальник охоронців, начальник виночерпіїв, бо вони хочуть взяти майно царевича, і вони скажуть: «таке-то місто нехай буде моїм», і вони володареві міста (тобто богу-покровителю міста) зроблять зло.
Тепер з цього дня в Хаттушаші ви — слуги палацу, охоронці, золотарі, виночерпії, стольники, кухарі, носії скіпетра, люди «шалашхіяш», знатні тисяцькі—пам’ятайте це. Нехай Тануваш, Тахарваїліш [і] Тарухшуш будуть знаменням перед вами. Далі, якщо хто-небудь лихе зробить — чи батько дому, чи начальник слуг палацу, [чи] начальник виночерпіїв, [чи] начальник охоронців, [чи] начальник знатних тисяцьких… і ви—збори (панкуш) схопіть [його] і його віддайте на кару.

Залишити відповідь