Навігація
ІнтерНетрі > Україніка >

Переяслав Руський, Київщина. Квітень 2018.

Переяслав (Переяславль, Переяславль-Руський, до 1943 — Переяслав, від 1943 – Переяслав-Хмельницький, з кінця 2017 – вирішується питання щодо повернення місту його історичної назви) — місто обласного значення на сході Київської області України, районний центр над річкою Трубіж, лівою притокою Дніпра.

Одне з найдавніших міст Русі — вперше згадується у 907 році в договорі князя Олега з Візантією. Проте знайдені сучасними археологами залишки людського житла пори пізнього палеоліту свідчать про те, що земля ця була заселена з давніх часів. Зокрема, 1952 року біля села Добраничівка Яготинського району було відкрито так звану Добраничівську стоянку. Поселення прадавніх мисливців на мамонтів має досить солідний вік — приблизно 15 тисяч років. Найдавніше в Європі людське житло перенесене в Переяславський музей народної архітектури й побуту.

Деякий час в Переяславі містилася резиденція руських митрополитів, поки в Києві не був збудований Софійський собор.

Згадки про Переяслав можна знайти в листуванні османського султана Сулеймана ІІ Пишного і короля польського Сигізмунда І Старого.

У 1585 р. місто стало власністю князя Василя Костянтина Острозького, який, з огляду на його значення як центру видобутку поташу та виробництва селітри, сприяв реконструкції Переяславської фортеці.

У XVI столітті місту надано Магдебурзьке право.

Після створення Богданом Хмельницьким у повсталій проти поляків Україні полкового устрою влітку 1648 року Переяслав став центром округи — однойменного полку (втім, як окрема одиниця Переяславський козацький полк існував ще з часів гетьмана Марка Жмайла). Цей полк був одним з найбільших в Україні (1649 року налічував 18 сотень).

Переяслав залишався полковим містом до 1782 р.

Після ліквідації на Лівобережжі України полкового устрою Переяслав став повітовим містом Київського намісництва, а від початку XIX ст. — Полтавської губернії (Переяславський повіт обіймав 16 волостей).

Значна частина культурних пам’яток Переяслава була знищена під час атеїстичної боротьби 1930-х рр. та в роки Другої світової війни: Покровський собор, Вознесенський монастир та інші. Під час Голодомору 1932-1933 рр. у місті й районі загинуло 26 878 осіб. Ще 8800 життів переяславців забрала Друга Світова війна.

Top