Орест Левицький. Богдан Хмельницький.

Славетний гетьман, визволитель України Богдан Хмельницький був сином чигиринського сотника Михайла Хмельницького. Народився він близько 1595 року. Спочатку навчався в Київській братській, далі, за твердженням польських істориків, у єзуїтській школі, що в Ярославі над Сяном. Обдарований природним розумом, він був досить освіченою для свого часу людиною, вільно володів польською і […]

Леся Українка. Лелія. Казка.

У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як падає смужка блакитного світла аж додолу… — Павлусю, куди ти так дивишся? — спитала мама хлопчика, бо то […]

Вітряні млини.

Вітряні млини. Вітряний млин, вітряк — млин, що використовує силу вітру як джерело енергії. У різних місцевостях вітряки використовують для помпування води, вимолочування або подрібнення зерна, розпилу деревини. В Україні вітряки мають доволі тривалу історію. Є відомості, що вони  з’явилися на території України 4 тисячі років тому, хоча поширеніша точка […]

Леся Українка. В магазині квіток.

В великому місті в розкішну теплицю Дівчина прийшла молода, Бо серцем почула весну-чарівницю, Шуміла весняна вода. І ледве струмки задзвеніли співочі, Пташки заспівали дрібні,— Вчувались дівчині веснянки дівочі, Ввижались діброви рідні. І ледве натуру зо сну зимового Збудив поцілунок весни,— Дівчина запрагнула рясту дрібного, Їй проліски снились ясні. Тепер вона […]

Грицько Коваленко. Король Маган.

Славний король Маган сидів на своєму стільці, укритому тигровою шкурою, і сумував. Сонце життя його починало вже хилитися до заходу, і вже в могучих колись руках і раменах не чув він давньої сили, легкості, неначе сустави його стали важкими. І в душі його не було вже давнього ясного, гордого, вільного настрою, коли всі […]

Українські думи. Отаман Матіяш Старий.

На усті Самари — Богу, Семенова козацького рогу, Усі поля самарськії пожарами погоріли; Тільки два терни-байраки не горіли, Що під собою гостей великих іміли: Там пробувало дванадцять козаків Бравославців-небувальців, Між ними був отаман Матяш старенький. Стали козаки вечора дожидати, Стали терновії огні розкладати, Стали по чистому полю коні козацькії пускати, […]

Микола Костомаров. Дитяча могила.

       В селі Генделівці дуже багато різноманітних могил. Є місце, яке називають Камінням, де аж сорок дві могили стоять одна біля одної, а посередині одна дуже висока, вічно з голою вершиною, позбавлена трави від сонячної спеки.       Інші розсипані по полях в різних напрямках. У могил є […]

Михайло Коцюбинський. Хо. Казка.

I Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушне стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво… Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає… а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов […]

Василь Королів-Старий. Нечиста сила. Казка.

Було це в тисяча дев’ятсот бідувадцятому році. На Лисій горі, під Києвом, ще з ранньої весни почалася жвава робота. Місцеві Чорти будували нову, велику світлицю. Хухи обкладали її мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та іншими оздобами. Відьми підмі­тали подвір’я, посипали піском, чепурили стіни. Лісовики садили нові дерева, рясні кущі та […]

Українські думи. Двох братів-невольників пісня.

Там не сокіл хвилить-прохвиляє, Як син до отця, до матері з тяжкої неволі поклон посилає, Сокола ясного рідним братом називає: “Соколе мій ясненький, Братику мій рідненький! Ти ж далеко літаєш, Чом ти в мого отця, у матусі у гостях не буваєш? Соколе мій ясненький, Братику мій рідненький! Ти хоть у […]