Осінь в Парижі. Монмартр.

Європа Мандри

На Монмартрі – пізня осінь. Всюди на тротуарах шелестить опале листя, крони напівголих дерев та кущів незвично контрастують із вічнозеленими…Над старими та новішими будинками, над брукованими та дещо ширшими асфальтованими вулицями із незатьмареного сьогодні неба м’яко ллється проміння лагідного пізньоосіннього сонця…

Вулички біля метро Абесс. Монмартр, Париж, листопад 2016.

Від метро Абесс вирушаємо на пошуки скульптури “Людина проходить крізь стіну“. Як зважди у будь-якому туристичному місці, більшість – приїжджих, і ніхто не може допомогти у пошуках тієї скульптури. Нарізаємо кола навколо метро: магазинчики, кафе, селфі, голуби, закохані… Гемінгвей був правий: “Париж – то свято, яке завжи з тобою”. Може, це й пояснює, яким чином виживають численні дрібні кафе та вузькоспеціалізовані крамнички,– весь світ приїздить на це свято і залишає тут гроші. Врешті, нам таки допоміг старий, що кормив голубів – це дало підстави до розуміння, що він нарешті місцевий. І, поминувши будинок Даліди, ми таки вийшли до скультури…

Залишити відповідь