О, да, Радості

Поезія

міліони
обійнялися
розставили ноги й
затрахали
довкола стояли
позираючи на годинники
люди в масках із марлі та
білих халатах як
говориться у
словнику
‘Норммально це
займає хвилин
20 – 25’
готові до міліонів абортів

через натовп у білому
намагалася проштовхнутися
юрба в чорних
платтячках
‘Ся плодити
є невід’ємним правом
кожного раба божого’

‘Та ви
остаточно поїхали
зі святошино в бородянку’,
сказали їм білі
тріпаючи вимитими
руками в повітрі

‘Хіба земля
витримала би
мільярд німців
якби вони були китайцями’
підтвердив Гюнтер Грасс

‘Це нічого,
заспокоїли політики,
зайвих ми виселимо на марс.
від повної відсутности
чим дихати
наука небувало
просунеться вперед’

‘Було це все,
сказали міліони,
не перериваючи
волого звучні фрикції,
але від того не
почали
просуватися
навіть черги’

‘Ну чому ж,
заперечив хтось
і кінчив дочасно
його зняли й переклали,
вас, політиків, стали
висувати й засувати
наче ящики
в комоді
тільки так нічого
й не знайшли
крім брудної білизни’

між ногами натовпу
на подіум
виповз
голомозий і
з кудлатою борідкою
дін-дон його
кливався та плакав

‘Ідуть
ідуть останні часи,
закричав кудлобородий,
ісич ляже поряд з горобцем
кіт із бультер’єром
і пацюк із тарганом
і падуть на землю води
й покриють її лице
і янголи над нею
пролетаріат’

але
його недочули
за скрипом ліжка

хворий брат