Нарамсін (2290—2254 рр. до н. е.). / Стела Нарамсіна ( Нарам-Суена)

Цивілізація

Свого найвищого розквіту Аккадське царство досягло при Нарамсіні, який набагато розширив старі кордони Аккаду. Як і інші царі Аккаду, Нарамсін на початку свого царювання був змушений придушити ряд повстань. З гордістю говорить Нарамсін про те, що він переміг 9 армій і 3 царів, очевидно, правителів Урука, Умми і Ніппура, які повстали проти аккадського царя. Після цього Нарамсіну довелося придушити повстання і в самому Аккаді.

Продовжуючи походи своїх попередників, він вторгся в Сірію і дійшов до Середземного моря. Прагнучи зміцнити владу над Еламом, Нарамсін здійснив похід в цю гірську країну і примусив правителя Авана укласти з ним договір, текст якого, написаний еламською мовою, зберігся до наших днів. Проте Нарамсін не задовольнився цим. Він зробив спробу розсунути межі Аккадського царства на північ і на південь. Базальтова плита із зображенням Нарамсіна, знайдена на північному сході від Діарбекира, свідчить про те, що аккадські війська далеко просунулись в області Верхнього Тігру. Але особливе значення мав похід Нарамсіна в далеку країну Маган (очевидно, в Аравії) , звідки приставляли чорний діорит для виготовлення статуй і посуду. Цей похід на південь мав пробити шлях в Аравію з метою встановити нові торговельні зв’язки з далекими південними країнами. Так, ми знаємо, що при Нарамсіні з країни Мелухха привозили порфір, золотий пісок і різні цінні сорти дерева, тобто ті матеріали, яких не було в Дворіччі.

Завойовницька політика Нарамсіна великою мірою зміцнила сильне Аккадське царство, піднесла його авторитет як всередині країни, так і в сусідніх країнах, давши можливість зміцнити і розширити зовнішньоторговельні зв’язки. Яскравим доказом зростання могутності Аккадського царства є пишна титулатура Нарамсіна, який уже називає себе «божественним Нарамсіном, могутнім богом Аккаду». Царю Аккаду вже поклоняються як богу. На пам’ятнику, знайденому в Сузах, Нарамсіна зображено як обоженого героя, який на чолі своєї армії вирушає в гірську країну і кидає до ніг своїх переможеного ворога. На уламку однієї його статуї зберігся знаменний напис: «Чотири країни світу всі разом схилилися перед ним».

Завойовницька політика Нарамсіна повинна була рано чи пізно викликати організовану відсіч з боку сусідніх держав. І дійсно, наприкінці царювання могутнього аккадського завойовника проти нього організується грізна коаліція. До складу цієї коаліції входять: цар хеттів, цар Ганіша, стародавньої ассірійської колонії в Малій Азії, на місці сучасного Кюль-тепе, цар Курсаури, цар Амурру, царі Параші і цар «Країни кедрів», яка, можливо, знаходилась в районі Аману (Сірія). До цієї коаліції приєднуються заколотницькі середні верстви міського населення Аккаду, ряд міст якого прагнули відновити свою самостійність. Проте Нарамсіну вдається розбити своїх ворогів і після запеклої боротьби з ними навіть зберегти частину своїх колишніх великих завоювань.

Залишити відповідь