Ми не зійдемося ніколи

Поезія

Ми не зійдемося ніколи
На сім проваллю смутку й болю,
Мене зігнуть важкі мозоли,
А ти – ти, може, знайдеш долю.

Підем противними шляхами:
Тебе суєтний світ пригорне,
А над моїми слізоньками
Буде сміятись горе чорне.

І вже вечірньою порою,
Коли заплаче дзвін покійних,
Піду шукати за тобою
Стежками смутків безнадійних.
Та ми не стрінемся ніколт
На сім проваллю туги й болю,
Мене зігнуть важкі мозоли,
А ти – ти, може, знайдеш долю…

Петро Карманський