Музей д’Орсе, Париж, Франція.

Європа Мандри

Музей д’Орсе — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. За задумом, колекції музею д’Орсе є хронологічним продовженням колекцій Лувру і охоплюють 1848-1914 роки. Основу музейних експозицій складають роботи імпресіоністів та постімпресіоністів. Музей відомий в першу чергу шедеврами Моне, Деґа, Ренуара, Ван Гога.

Проте колекція музею, збагачена приватними пожертвами, охоплює всі сфери образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва: живопис, скульптура, графіка, меблі, фотографія, архітектура (фрагменти будівель, декоративна скульптура), сценографія (художне оздоблення опер).

Серед представлених — твори пізнього класицизму, академізму, реалізму, імпресіонізму та постімпресіонізму, твори декоративного стилю модерн (відомого у Франції як ар нуво), новітні течії самого початку XX століття…

Париж, Скульптури Перед Музеєм Д’Орсе – Слон, Носоріг, Кінь.

Перед паризьким музеєм д’Орсе встановлено кілька скульптур – як тваринних, так і людських.

Спочатку в око впадає скульптура слона авторства Емануеля Фрем’є (Emmanuel Fremiet, 1824-1910). Повна її назва – “Молодий слон, що потрапив до пастки”, виготовлена вона у 1877-78 роках.

За слоном розмістився носоріг скульптора Герні-Альфреда Жакмара (Henri Alfred Jacquemart, 1824-1896), відлитий 1878 року.

Далі погляд спиняється на скульптурі коня авторства П’єра-Луї Рюлара (Pierre-Louis Rouillard, 1820-1881). Повна назва твору – “Кінь з бороною”, виготовлено його теж у 1878 році.

За конем на відносно низькому парапеті розташувалися в ряд шість великих (більше 2-х метрів заввишки) бронзових жіночих скульптур, виготовлених свого часу різними авторами з метою встановлення на палаці Трокадеро для паризької Всесвітньої виставки 1878 року, вони мали символізувати різні частини світу:

  • “Європа” (Alexandre Schoenewerk);
  • “Азія” (Alexandre Falguiere);
  • “Африка” (Eugene Delaplanche);
  • “Північна Америка” (Ernest Eugene Hiolle);
  • “Південна Америка” (Aime Millet);
  • “Океанія” (Mathurin Moreau).

Залишити відповідь