Цгаува взяв та й сховав своїх дітей в одному місці. Потім він пішов і сказав страусові, що він убив їх, – для того, щоб страус вбив своїх дітей.

Ну, а страус в ті часи був людиною.

– Гей, – сказав він, коли зрозумів, що сталося.– Як же цей хлопець обдурив мене? Навіщо він сховав своїх дітей десь у надійному місці, а потім умовив мене, щоб я вбив моїх дітей?

Коли Цгаува відправився за водою, страус сів на дорозі, що веде від джерела до табору. Він схрестив свої довгі ноги, перегородивши ними дорогу, і чекав, коли з’явиться Цгаува з горщиками з водою, які він ніс у сітці за спиною.

Цгаува підійшов до страуса і сказав йому:

– Ти, негідник такий-сякий, забирайся з дороги і дай мені пройти! Про що ти тільки думав, розсівшись тут?

Тут страус піднявся і подумав: “Що б мені зробити з цим хлопцем? Як мені бути, якщо він убив всіх моїх дітей, а його діти залишилися живі?!”.

І ось він ліг знову і перегородив своїми ногами дорогу. Цгаува рушив вперед.

Страус сказав:

– Ти думав, що робиш, коли так зі мною обійшовся? Так що ж це таке?!

Тут ці двоє стали боротися – тшкса-тшкса! Вони намагалися схопити один одного і ганялися один за одним.

Потім вони побігли до скелі, і Цгаува протиснувся в ущелину в скелі. А страус схопив його за яєчка і став тягнути!

Цгаува закричав:

– Не треба! Оббіжи скелю попереду і хапай мене, коли я вийду звідси!

І страус побіг навколо скелі. Поки він чекав там, що Цгаува вийде, скеля зійшлася, і Цгаува залишився всередині.

Страус довго чекав там, але так нічого і не дочекався. Тоді він став копати скелю. Він копався з такою силою, що перебив собі ноги. Врешті-решт він здався і пішов додому.