Міфи І Казки Бушменів. Про старого Місяця і зайчиху.

У давні часи тварини були людьми і жили разом, як люди. І великий Місяць, якого можна буде побачити завтра вночі, також був людиною і жив разом з усіма іншими.

Іноді Місяць зникає, і тоді наступного дня ми говоримо, що він помер, але він завжди повертається.

І ось вони жили всі разом, і Місяць помер.

Всі сказали:

– О-о, наш старий помер! Хто дбатиме про нас тепер, коли цей старий помер?

Отже, вони жили там собі, жили, але кінець кінцем відкочували.

Там було маленьке озерце, з якого вони пили воду, і всі жили поблизу нього. А коли вода висохла, вони всі пішли і стали жити в іншому місці. Вони влаштували на новому місці стійбище.

А на їх покинутому стійбищі тим часом дозріли ягоди нтсн.

Коли нтсн дозріли, люди пішли зі свого нового стійбища, вони повернулися, щоб збирати нтсн.

Вони приходили і збирали їх, і збирали їх, а потім відносили їх додому. Вони збирали їх і відносили додому.

І ось одного разу вони збирали нтсн.

Одна з жінок була зайчиха: заєць, маленький заєць був жінкою, яка жила разом з усіма іншими.

Вони всі разом пішли збирати нтсн.

Коли вони увійшли в зарості кущів нтсн, інші жінки ошукали зайчиху, сказавши їй:

– Ось як ми робимо: ми їмо червоні нтсн, а збираємо білі. І ти теж роби так само. Не збирай червоні плоди і не складай їх до свого плаща.

Ось як вони її обдурили. І ось вона червоні ягоди їла, а нестиглі збирала, стиглі їла, а нестиглі збирала.

Коли їхні плащі наповнилися, жінки віднесли свою ношу до маленького озерця і сіли на березі.

Потім вони сказали:

– Зайчихо, зніми свого плаща, подивимося, що ти назбирала.

І вона зняла плащ, і, виявивши, що плоди незрілі, жахнулася.

А інші жінки сказали:

– Але, може, вона єдина з усіх нас, яка збирала те, що треба, а всі інші збирали погані ягоди?

Вони зняли свої плащі, а їхні нтсн були гарні і стиглі.

Тоді зайчиха сказала:

– Ви білі, білі, білі гнійні дупи! Навіщо ви мене обдурили?

Інші відповіли:

– Викинь свої нестиглі нтсн, йди назад і набери ще, а ми посидимо тут і почекаємо тебе. Ну, йди збирай нтсн, а потім повертайся до нас, і ми підемо звідси разом.

І ось зайчиха викинула свої ягоди і пішла.

Інші жінки сказали:

– Не станемо її чекати, давайте-но вирушимо додому! Чому ми повинні сидіти тут і чекати?

Тоді одна з них запропонувала:

– Нумо помочіться всі. І скажіть своїй сечі, щоб вона відповідала зайчисі; сеча повинна відповідати, коли зайчиха покличе.

Зробивши так, вони пішли.

А зайчиха тим часом все збирала ягоди. Вона викопала великий корінь гцема і повернулася, гризучи його.

Вона прислухалася, чи не чути голосів жінок, але нічого не почула. Тоді вона крикнула, а сеча їй відповіла. Але коли вона прийшла туди, то нікого не побачила. Вона крикнула знову, і сеча відповіла, але вона, як і раніше, нікого не бачила.

Поки зайчиха оглядалася навколо, вона почула удари палиці. Старому Місяцеві вдалося десь роздобути кийок, і тепер він сидів біля виходу зі своєї могили, де його поховали. Він розширював отвір. Він сидів там і бив своєю палицею: “Ца! Ца! Ца! Ца!”.

– Хто це? – запитала себе зайчиха.– Ще хтось?

Вона оглядалася навколо в пошуках того, хто стукає, вона шукала його і не знаходила. Вона мало не пройшла повз, але старий Місяць покликав: “Гей!”. Зайчиха обернулася.

Старий Місяць сказав:

– Підійди сюди!

Зайчиха завмерла від страху. А старий Місяць крикнув звідти, де він сидів:

– Швидше йди сюди і принеси мені те, що ти їси, цей гцема, який ти несеш!

Зайчиха подумала:

– Хто б це міг бути? Адже ця людина давно померла!

Але вона підійшла ближче і, начепивши гцема на палицю, простягнула Місяцю.

Старий Місяць сказав:

– Підійди ближче, я нічого тобі не зроблю, підійди ж і дай його мені.
Та й що я можу тобі зробити ?!

Але зайчиха не підходила. Ну, а тут якраз проходили повз них якісь інші люди, вони перекочовували на нову стоянку. Зайчиха посмілішала і зробила крок вперед, щоб дати старому гцема. А старий Місяць вхопився за корінь і втягнув зайчиху в отвір разом із коренем.

Старий сказав:

– Ти що, боїшся мене? Де ж, по-твоєму, я був весь цей час, що ти так мене боїшся? Адже я живий, я той же, кого ти знала раніше. Я не заподію тобі шкоди, я просто хочу сказати тобі дещо. Я скажу тобі, щоб ти могла передати мої слова іншим. Он тим, що тільки-но пройшли мимо. Якщо я відправлю тебе своїм посильним, ти зробиш це для мене?

Зайчиха відповіла:

– Так, звісно.

Тоді старий Місяць сказав:

– Ну, біжи. Біжи до них і скажи, що той, хто помре, так само як і я, повернеться до життя. Він помре і відродиться. Він не помре назавжди, ні, він помре і повернеться, помре і знову повернеться до життя. Так люди будуть жити вічно і ніколи не помруть.

Зайчиха відповіла:

– Розумію, я передам твої слова.

– Все ти зрозуміла, зумієш ти повідомити їм саме те, що я говорив?

– Так, я все зрозуміла, – відповіла зайчиха.

І ось вона побігла, побігла слідом за людьми. Вона підійшла до них досить близько і крикнула, щоб вони зупинилися. Потім зайчиха сказала:

– Старий Місяць каже, що коли ви помрете, то помрете назавжди і ніколи більше не оживете знову. І він каже, що останки померлих будуть розкладатися і погано пахнути.

Люди стали запитувати себе:

– Звідки вона взялася, та, що говорить подібні речі?

Зайчиха сказала:

– Ось що старий Місяць наказав мені передати вам. Він сказав: ви будете помирати, не смійте повертатися до життя!

І зайчиха повернулася і пішла.

Люди питали один одного:

– Хто це приніс нам таку звістку?

Тим часом зайчиха побігла до старого Місяця. Вона хотіла швидше повернутися і сказати йому, що передала його слова людям. Вона увійшла до нори і підійшла до старого Місяця.

– Що ти сказала людям? – запитав старий Місяць.

– Я передала їм твої слова, що вони помруть і не повернуться, і що останки померлих будуть погано пахнути.

Тоді старий Місяць підійшов до зайчихи і розсік їй губу сокирою; відтоді у зайців губа розсічена. А зайчиха зняла з себе плаща із шкури орікса, розвела багаття і потримала його над вогнем. Забруднивши плащ в сажі і кіптяві, зайчиха накрила ним обличчя Місяця і втекла.
Ось чому обличчя у Місяця в брудних смугах.

Місяць скинув плащ, але смуги на його обличчі залишилися.

Ось що сталося між Місяцем і зайчихою.

Top