У давні часи дощ був людиною – Гхауну. Його дружиною була молодша сестра пташки Гхагара. І ось Гхагара вирішив забрати свою молодшу сестру у її чоловіка Гхауну і рушив за нею, щоб відвести її назад до батьків.

А Гхауну став переслідувати свого шуряка, і вони побачили, як він пройшов біля них, за пагорбом, – заклубочились хмари і зникли.

Гхагара став квапити сестру:

– Треба йти далі, до будинку ще далеко!

Гхауну пройшов біля них – з’явилися хмари і знову зникли.

Гхагара сказав своїй молодшій сестрі:

– Ну, йди далі, адже ж ти бачиш, це – Гхауну!

І вона пішла далі з важкою ношею – вона несла речі чоловіка. Вони були подібні до води і тиснули їй на спину, пригинаючи її до землі, так що йти ставало все важче.

Гхауну знову пройшов повз них, за пагорбом, – вони побачили, як хмари з’явилися і зникли знову.

Їхній будинок був уже недалеко.

Гхагара почекав, поки сестра його наздожене, і вигукнув:

– Та що ти за вагу там тягнеш так важко?!

Почувши, як Гхагара говорить про його речі, Гхауну розгнівався. Він чхнув так, що кров бризнула з його ніздрів, і метнув у Гхагара блискавку. Але Гхагара, піднявши руку, тут же відбив удар і метнув блискавку у Гхауну. І вони стали метати один в одного блискавками.

Гхагара сказав сестрі:

– Ти не відставай, йди поруч зі мною, ти ж бачиш, що твій чоловік не дає нам перепочити і метає блискавки одну за одною.

Так Гхагара і Гхауну, сердиті один на одного, всю дорогу метали один в одного блискавки. Гхауну думав, що віджене Гхагара блискавками, але Гхагара не боявся їх вогню і, в свою чергу, відганяв чоловіка своєї молодшої сестри Гхауну. А чоловік його молодшої сестри теж метав блискавки у свого шуряка.

А потім Гхагара метнув у чоловіка своєї молодшої сестри чорну блискавку, і ця смертоносна блискавка відігнала Гхауну. Він упав і зліг в агонії, гуркочучи громом. А Гхагара обв’язав голову сіткою, бо вона у нього розколювалася від болю, і повернувся додому.

Гхагара натерся бушу і натер бушу також свою молодшу сестру. Він ліг в своїй хатині. А Гхауну лежав там, де його вразила блискавка, гуркочучи громом.

Мої бабусі говорили: коли на сході скупчуються важкі хмари, які нагромаджуються одна на одну, як гори, а між ними викрешуються блискавки, – це Гхагара і Гхауну борються один з одним.