У давні часи Місяць закликав черепаху і наказав їй передати людям:

– Люди! Як я, вмираючи, знову повертаюся до життя, так і ви, померши, воскреснете!

Черепаха рушила в дорогу, щоб передати людям слова Місяця, і, щоб не забути, весь час повторювала їх собі.

Але вона пересувалася так повільно, що все-таки забула слова Місяця і їй довелося повернути назад, щоб ще раз перепитати Місяця.

Коли Місяць почув, що черепаха забула його слова, він розсердився і покликав зайця.

Місяць сказав зайцю:

– Ти швидко бігаєш. Передай мої слова людям: “О люди! Як я, вмираючи, знову повертаюся до життя, так і ви, померши, воскреснете знову!”.

Заєць побіг дуже швидко, але незабаром побачив смачну траву і зупинився, щоб поласувати.

І він теж забув слова Місяця, але побоявся повернутися назад і передав людям наступне:

– О люди, ви помрете, і помрете назавжди!

Коли він це сказав, прийшла нарешті черепаха і теж передала людям слова Місяця.

І тут же між зайцем та черепахою розгорілася суперечка про те, хто з них правий.

Заєць сказав, що черепаха бреше. Але люди так розсердилися на зайця, що один з них підняв камінь і жбурнув у зайця. Він розбив зайцю губу, так що тепер у всіх зайців розщеплена губа.

Люди відправили до Місяця своїх посильних, щоб з’ясувати, що все-таки він їм переказував, але було занадто пізно – адже неправильні слова вже були передані. Тому з тих пір всі люди вмирають.