Любомль, Волинь. 2014 рік.

Україніка

Любомль, Новий 2014 рік.


Настав новий, 2014-й рік. Мав би бути хоча б якийсь сніг, але, вже не вперше в цю пору, снігу немає… На центральній площі вбрали до свят ялинку. Решта дерев у парках сумні та похмурі. Юріївська (Георгіївська) церква виблискує позолотою нових куполів… Фосія (Замкова гора) після того, як пустили під зріз усі дерева довкола, якась незвично облізла і спохмурніла… Районну гімназію та палац Браницьких, де нині розміщується спортшкола, “відремонтували”: фасад оновили, а що робиться вже з боків, нікого не повинно хвилювати…

Годинник на Георгіївській церкві сповіщає про полудень. Любомль, Волинь.


“Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!…”

Дорога Любомль-Шацьк. Зима 2014.

Зима, але снігу немає. Проте суцільної чорноти голих дерев теж немає – вічнозелені сосни оживляють похмурий краєвид. Минаємо річку Нережа та село Згорани, і асфальтована траса сягає Шацького району. За вікном автівки проскакує невеличке сільце Положеве, річка Прип’ять, і не помітиш, як опиняєшся на в’їзді до Шацького національного природного парку. Десь там, за рекреаційним пунктом Венське, і до Шацька недалеко…

Любомль, 23 лютого 2014 року.


Майдан у Києві – і в Любомлі теж свій Майдан. Активісти постійно чергують у наметах з другого боку площі біля тутешнього Білого дому: влада ще не наша, за нею потрібно дуже пильно дивитися… Так, про всяк випадок. Державні прапори – з чорними траурними стрічками: у столиці полягли герої Небесної Сотні… Сама природа вшановує пам’ять героїв: хмарно, безсніжно, тихо. Помалу крокуючи містом, можна зазирнути до відродженого з руїн Свято-Троїцького римо-католицького костелу, мимо стародавньої Юріївської церкви, дитячого садочка та районної гімназії імені Наталії Ужвій вийти до палацу графа Браницького…

Любомль. Літо 2014 року.


Вулиця Незалежності – в буйній зелені присадибних садків. Небом рясно линуть сиві хмари… В колишньому кінотеатрі “Дружба” йде ремонт; кажуть, що тут невдовзі з’явиться ще один магазин. Так, як на першому поверсі “Універмагу” щойно оселився супермаркет “Наш край”, а ті, хто там торгували раніше, перебралися до “В’їзДної Брами”… Схоже, незабаром у центрі Любомля залишаться самі лише торгові точки і будівлі владних структур… Ну, й кілька банків та музична школа – для різноманіття.

Додому. Любомль, Волинь.

Позаду залишилися Шацьк, Згорани, Куснища… Минаємо новозбудовану лікарню, офіс енергетиків, і вулиця Брестська далі стелиться під колеса авто. Вже й приватна житлова забудова позаду, і школа № 3, і професійний ліцей (колишнє ПТУ). Зліва прошмигнув парк імені Саманти Сміт, і – стоп, машина: на світлофорі , де сходяться вулиці Брестська, Незалежності, Володимирська та Дружби (колишня Холмська) – червоний сигнал!….

Залишити відповідь