Виконує Тарас Житиський.

Як батько заграє, ворог враз ридає, 
То є йти до кого молодому козаку. 
Червоні ліворуч, білії праворуч, 
А я піду до Батька на гражданськую війну.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить

Із-за валки лунко, лунко в береги 
Вдарили одразу короткі батоги.
Батько нахилився, коня у кар’єр 
Висікти сволоту, – цівку плечем впер. 
А першая куля, а першая куля 
Порснула по мені, та й спасли ремні. 
А другая куля, а другая куля 
Ранила коня ще засвітла дня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить

А третяя куля, а третяя куля 
Цілила в мене, – мого коня мине. 
Як терпець урвався, то не налякать. 
Тільки дотягнуться, а на смерть начхать.

Не сумуйте, Батьку, нічого пенять. 
Ті, хто виноваті, – вже навіки сплять. 
А що не владнали, та не домайстрували. 
Буде того зілля нашим дітям дорубать.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить

Годі на сьогодні, браття, храбрувать. 
Коні потомились, хлопці хочуть спать. 
Нічого не шкода, ні врага-ірода, 
Шкода тільки волі та й буланого коня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить. 
Любо, братці, любо, любо, братці, жить 
З нашим отаманом не приходиться тужить.

Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на…
на… ра-да-да-да-да… дай-дай-дай-да.
Най-най, на-на-на-най-най, най-най-най-на…
да… да-ра-да-да… дай-дай-дай-да.
да… ра-да-да-да-да… дай-дай-дай-да.