Лист фараона Аменхотепа ІІІ до царя Вавілону.

Стародавній Єгипет Стародавній Схід

Кадашман-Харбе , цареві Кардуніаша , моему братові, скажи — так говорить Нібмуаріа, цар великий, цар Єгипту, твій брат.
Передо мною благополуччя, нехай перед тобою буде благополуччя!
Твій дім, твої жінки, твої діти, твої вельможі, твої коні, твої колісниці в країнах твоїх хай будуть дуже благополучні. Я благополучний, мій дім, мої жінки; мої діти, мої вельможі, коні, колісниці, воїни вельми благополучні, і в країнах моїх дуже благополучно.

Тепер я чую [ці] слова, які ти писав мені: «Ось ти хочеш мою дочку взяти за жінку собі, а сестра моя, яку дав тобі батько мій, — там у тебе, і ніхто її не бачив нині — чи жива вона чи вмерла».
Ось твої слова. А хіба ти коли-небудь посилав «каміру», який знав би твою сестру і міг би говорити з нею і оновив би знайомство з нею? — і нехай би він говорив з нею. Люди, яких ти посилаєш — далекі люди (тобто тобі): [один—слуга (?)] Закари, другий — погонич ослів [із кра]їни […]; немає серед них ні одного, який [був би (?)] близький до твого батька і […] вже [хоч би] гінці, [як]і є у тебе і [нехай би?] вона сказала [їм]. (Далі пропуск…) для її матері.
І коли ти писав, кажучи так: «Ти говорив моїм гінцям, коли твої жінки були зібрані і стояли перед тобою: «дивіть[ся], [ось] ваша володарка, що стоїть перед вами», — а гінці мої не впізнали її. Чи сестра це моя, що [перебуває] у тебе?»—і ще ти писав: «не впізнали її мої гінці», і ти говориш: «хто її може впізнати?» — чому ж ти не пошлеш «каміру», який скаже тобі правдиве слово і такий же (?) привіт від сестри твоєї? І ти скажи йому, щоб він увійшов, щоб бачити (?) її дім і її відносини з царем. А коли ти мені пишеш «може, це дочка якого-небудь мушкену, або якого-небудь гагайця , або дочка ханігальбатця, або, може, з Угаріта, яку бачили мої гінці? І хто скаже їм — от [це] та (?), що у тебе? Вона рота не розкрила і нічого не сказала їм!». Ось твої слова. А якщо вмерла сестра твоя — хто це буде приховувати, … або підставить іншу? [Бог] Амон [ласкавий?] до [сестри твоєї, вона (?) — се]стра головної жінки, [……] до (?) господині дому […] однієї служниці, якій […..] більше за всіх жінок […….] царів Єгипт[у…] в Єгипті.
А коли ти мені писав: «Мої дочки, які замужем за царями, які …[..,], то якщо [прибувають] мої гінці туди, то говорять з ни [ми, і вони пе]ресилають мені подарунок»… Ось твої слова. Можливо, сусідні з тобою царі—великі…; твої дочки дістають що-небудь у них і посилають тобі. А що [є] у неї, у сестри твоєї? (Це те,) що у меде. Якщо вона дістане що-небудь, то я пішлю тобі [що-небудь] хороше, раз ти віддаєш твоїх дочок, щоб діставати добро від сусідів твоїх.
А коли ти мені писав, що я відступив від слів батька мого, то ти не говориш його слів. І ще: «встанови добре братерство між нами». Ось слова, які ти написав. А нині ми з тобою брати — я і ти, ми обидва і я висловлюю скаргу на твоїх гінців, тому що вони говорять перед тобою так: «Він не дає нічого нам, що входять в країну єгипетську». (Ось що я скажу) про тих, хто приходить до мене, — ось приходить один з них [до мене] і взяв срібла, золота, олії, тканин, все хороше [в (?)] країну (?) чужу, а говорить неправду тому, хто послав його. Перші прийшли гінці до твого батька, і уста їх говорять брехню; другі прийшли [і] говорять брехню тобі.
І я вкрішив: чи дам я їм що-небудь чи не [да]м, завжди будуть говорити [бр]е[хню], і постановив не да [вати] їм [нічого] більше.
А коли ти мені писав: «Ти сказав моїм гінцям: «немає воїнів у вашого володаря, і некрасива дівчина, що він мекі дав», ось твої слова — ні, неправду говорять тобі твої гінці завжди. Чи є у тебе добірні воїни чи ні — [це] вони кажуть мені. Що я буду питати, чи е у тебе воїни, чи є у тебе коні? Не слухай же ти їх, гінців твоїх, уста яких брехливі! Те, що ти пишеш, [стається] так (?): якщо вони бояться тебе, то кажуть брехню, щоб врятуватися від руки твоєї.
Коли ти сказав: «віддані мої колісниці в число колісниць міських правителів, і чужа (країна) не бачила їх; ти послав їх в країну таку-то, і чужа (країна) не бачила їх». Це так, і щодо колісниць це так; коней вони вимагали у мене, всіх моїх коней [для] колісниць.
Коли ти мені писав чер[ез] далекого (для тебе) чоловіка, щоб злити єлей на [гол]ову дівчини, [то] ти [ж] послав мені [всього] одну видачу (?)… олії.
(Кінець не зберігся.)

Стародавній Схід

Стародавній Єгипет

Залишити відповідь