You are here

Сад Тюїльрі, Париж, Франція.

Сад Тюїльрі знаходиться в самому центрі Парижа, в 1-му окрузі, займає територію між площею Згоди, вулицею Ріволі, Лувром та Сеною; його площа 25,5 га, довжина 920 м, ширина 325 м. Колись тут знаходився величний палац Тюїльрі (спалений в часи Паризької Комуни (березень 1871), руїни пізніше знесені), а тепер – лише французький парк.

До середини 16 століття в районі Тюїльрі добували глину, з якої тут же в спеціальних печах виготовлялм черепицю (французькою черепиця ) – звідси і назва.

Палац Тюїльрі

У 1564 році ділянка була придбана королевою Катериною Медичі , яка замовила архітекторам Делорму і Бюллау побудувати новий палац.

Вони збудували центральний павільйон, т. зв Годинник ( Pavillon d’Horloge ), вкритий куполом, і двома нижніми бічними крилами. Королева Катерина, забобонна італійка, жодного разу не оселилася в палаці, бо колись їй передбачали, що вона помре неподалік від Сен-Жермена, а церква Сен-Жермен-ле-Оксерруа знаходиться поблизу Тюїльрі.

Під час правління Карла IX Тюїльрі та Лувр були з’єднані великою Південною галереєю з видом на Сену. Брат і наступник Карла IX, Генріх III , не жив у Тюїльрі, а влаштовував пишні вечірки у своїх садах.

Зрештою Генріх IV наблизив Лувр до Тюїльрі, побудувавши нову галерею на північній стороні; “Павільйон флори”, який існує і сьогодні, був доданий до існуючої галереї на Сені.

Людовик XIV побудував “Марсовий павільйон” на протилежному боці. який також пережив пожежу 1871 р., а посеред палацу наказав побудувати “La Salle des Machines”, театральний зал, який тоді служив Паризькій опері у 18 столітті після пожежі в її будівлі.
а згодом, з 1780 р. національному театру “Комеді Франсез”.

Палац служив резиденцією Людовика XIV, поки двір не був перенесений у Версаль.

Після переїзду двору в Версаль монарх навідувався в Тюїльрі тільки заради театральних вистав.

За наполяганням Регента з 1716 по 1722 роки в палаці проживав малолітній Людовик XV, а потім аж до Революції парадні зали були закриті, а в інших кімнатах мешкали придворні у відставці.

6 жовтня 1789 року король Людовик XVI , змушений Національними зборами залишити Версаль, жив зі своєю сім’єю в Тюїльрі і пробув там до падіння монархії 10 серпня 1792 року. Штурмуючи палац, розлючений паризький натовп убив всю охорону (королівську швейцарську гвардію) та пограбував палац, забравши все, що міг нести. Королівська сім’я сховалася спочатку в парламентській палаті, а потім потрапила до в’язниці в колишній паризькій башті тамплієрів, похмурій в’язниці Темпль .

Після страти короля та королеви, і в Тюїльрі розміщувались різні органи державної влади, такі як сумнозвісний Комітет громадського порятунку Робесп’єра, а згодом Рада п’ятисот.

19 лютого 1800 р. Перший консул Наполеон Бонапарт переїхав до відновленого палацу Тюїльрі і проживав у колишніх королівських квартирах, де також залишився після проголошення себе імператором. Його син, згодом принц Рейхштадта , народився в палаці Тюїльрі.

Після падіння Наполеона, королі Людовика XVIII і Карла X не повернулися в Версаль, але проживали в Тюїльрі до революції липня року 1830.

Король Луї Філіп I переїхав – дуже неохоче – до Тюїльрі лише в 1831 році , віддавши перевагу сімейному життю в затишній резиденції пале-Рояль. Він відбудував палац, встановивши репрезентативні сходи в центральній частині будівлі. Його наступник, імператор Наполеон III , здійснив повне оновлення палацу Тюїльрі та зробив його поряд із палацом Сен-Клу біля Парижа імператорською резиденцією. Там він одружився з Євгенією де Монтійо, і там народився його син Наполеон.

Після французької поразки під Седаном імператриця Євгенія , згадуючи долю Людовіка XVI та його родини, рано вранці 4 вересня 1870 р. покинула палац з кількома довіреними друзями і більше не повернулася туди, але через багато років, перебуваючи у Франції приватною особою, вона завжди орендувала кімнати в готелі на площі де ла Конкорд з видом на сади Тюїльрі.

Під час Паризькоъ комуни в травні 1871 року Тюїльрі використовувався комунарами як місце для театральних вистав та концертів, куди вхід був безкоштовним для всіх.

Близько 20 травня бойовики Комуни почали виливати в зали палацу гас і скипидар , занесли туди бочки з порохом. 23 травня палац був підпалений ввечері, після чого після пожежі у кілька днів залишились тільки голі стіни.

Після повалення Комуни жваво обговорювася проект відбудови палацу, але він не був реалізований через дуже високі видатки.

В 1880 році руїни плалцу було знесено. Павільйони Марса і Флори збереглися донині і входять до складу комплексу Лувра.

Осінь в Парижі, Сад Тюїльрі.

У саду Тюїльрі нині – погожа днина пізньої осені. Листя на деревах уже пожовкло і частково облетіло, але газони та кущі – все ще яскраво-зелені (мабуть, спеціальні сорти?). Користуючись із сонячного дня, можна влаштувати біг підтюпцем на природі, вправи із лавами, годівлю з рук птиці на ставку…

Скульптури левів і буйволів в саду Тюїльрі, Париж.

Серед різноманіття скульптурних прикрас саду Тюїльрі дуже зацікавили дві тваринні скульптури.
Перша скульптура – “Два лева атакують буйвола (бика)” (1882).
Друга скульптура – “Лев та левиця роздирають кабана” (1882).

Top