Київ. Притисько-Микільська церква.

Україніка

Храм святого Миколая Чудотворця (церква Миколи Притиска) зведено наприкінці XVII ст. на місці старої дерев’яної церкви. Деякий час вважався найдавнішою спорудою Подолу (будівництво датувалось 1631 р.).

Одна з версій походження назви “Притиська” заглиблює історію храму аж до княжих часів, коли в гирлі річки Почайна біля притики, тобто порту на шляху з варяг у греки, постала одна з перших на теренах Русі церков, присвячена Святому Миколі. Згідно з іншою версією, при спробі пограбування храму Святий Микола (або його ікона) притис злодія і тримав до появи вірян.

Храм зазнав нищення від пожеж 1718 та 1811 років, але обидва рази був поновлений. Також постраждав за часів Другої світової війни та через підтоплення ґрунтовими водами у 1980-ті, з 1960-х по 1980-ті занедбаний, будівля була в користуванні Укркниготоргу в якості складу.

На сьогодні це хрестоподібна в плані будівля, в її зовнішньому вигляді поєднані елементи українського бароко та класицизму. Внутрішні приміщення оздоблені розписами, різьблений позолочений іконостас виконано у стилі бароко.
Просторова орієнтація храму не збігається з сусідніми будівлями не лише через православну традицію ставити храм вівтарем на схід, але й нагадує про колишнє планування вулиць міста до пожежі 1811 року.

На південному фасаді храму встановлено меморіальну дошку на честь останнього митрополита Української автокефальної православної церкви Івана Павловського, який мав тут кафедру в 1934-35 pp.

Службу Божу у храмі нині відправляє священство УПЦ КП.

Залишити відповідь