Гора Кішка, Крим.

Україніка

Кішка — гора на Південному березі Криму, на захід від Сімеїза, комплексна пам’ятка природи. Висота 260 м. Складається з вапняків. Укрита реліктовим рідколіссям з ялівцю високого, з домішком суничника дрібноплодного та сосни кримської. Поширені вічнозелені чагарники: чист кримський та рускус понтійський. Назва походить від кримськотатарського Кош-Кая (Qoş Qaya). Qaya у перекладі означає «скеля», qoş — «парний». Пізніше назва була переосмислена слов’янським населенням: за формою гора нагадує кішку, яка лежить.

Плато гори Кішка неоднорідне. Майже половину його займають кам’яні розсипища, розташовані біля підніжжя східного хребта, позбавлені рослинності. По краю розсипищ проходить кам’яна гряда висотою 3-7 м, розсічена поздовжньою ущелиною, заросла деревами та чагарниками. Від цієї скельної гряди до західного хребта — східчастий рельєф місцевості, покритий відносно молодим рідколіссям, що складається з ялівцю деревоподібного, фісташки дикої, граба, ясена і дуба пухнастого. Площа цієї частини плато — 0,6 га. Саме ця частина плато була обжитою та захищеною фортечними стінами. Першим обстежив це укріплення П. І. Кеппен у 30-х роках XIX ст. Він назвав його — Лімена-Кале або Лімена-Ісар (в пер. з грец. та тюрк. — «фортеця на березі затоки») і вважав його середньовічним.

У жовтні 1959 року за допомогою 22-метрового радіотелескопа, встановленого на Кішці, було прийнято перше в історії зображення зворотної півкулі Місяця, зроблене «Луною-3».

Залишити відповідь