Йов

Я у душі, мов Іов серед гною, сиджу паршивий, у коростах весь. На себе сам збираюся війною – і правда це, хоча й брехав я десь. Колись брехав я, мов отой собака, що брязка на подвір’ї ланцюгом. Ця книга скарг складе грубезний том, вмережаний дрібненько, знак за знаком. І друзі […]

Можна все життя проклинати темряву…

Можна все життя проклинати темряву, а можна запалити маленьку свічку. Конфуцій. Леся Українка. Досвітні огні. Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила. Погасли вечірні огні; Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч покорила. Хто спить, хто не спить, – покорись темній силі. Щасливий, хто сни має милі! […]