Категорія: Поезія

Анатолій Лупиніс – Ми випрягли волів…Анатолій Лупиніс – Ми випрягли волів…

Ми випрягли волів, перевернули плуга,Сідлаємо коней та гостримо списи,Відкинули жалі, згадали всі наруги…Прости нас, Господи, помилуй і спаси! Волога цвіль європ лоскоче наші ніздрі,Спекотних азій тлін судомить рамена.Триває бій, все

Валер’ян Поліщук. Не байдужі мені.Валер’ян Поліщук. Не байдужі мені.

Досить мені подивитись на тебе, робітнику блідий з друкарні,Жінко з очима сарни, деревино зелена,На тебе, істото жива — будь ти кінь чи комар,—І образ кожного з вас зробив у мізку

Валер’ян Поліщук. Бунт матерії.Валер’ян Поліщук. Бунт матерії.

Клітина животворна матерії тугої,Що ускладнила неясне своє хотіння,У віддаль одійшла в такую далечінь,Що звідти в силі споглядатиТой згусток, звідки виникла сама,Що уясня собі свою глибоку сутністьІ промінь кидає в бездонну

Олександр Олесь. В Криму.Олександр Олесь. В Криму.

В обіймах хмар мовчали скелі…І хмари так казали їм:“О любі сестри, полетімВ краї щасливі і веселі…”В обіймах хмар мовчали скелі…І хмари тихо полетіли…І сльози сріблились на них…І ніби сльози, з

Борис Грінченко. Моє щастя.Борис Грінченко. Моє щастя.

Хай люди женуться за втіхами світу?Женуться за брязкотом злота дзвінким,Затоптану душу, багном оповиту,Востаннє затопчуть нехай перед їм. Хай люди женуться за владою в світі,Вганяють за правом веліти страшним,І хай Рубікони,

Львівські написи на стінах.Львівські написи на стінах.

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти,Так міцно, щільно, і закрить од світа,Я не боюсь тобі життя одняти,Ти будеш мов руїна, листом вкрита,— Плющ їй дає життя, він обіймає,Боронить від

Богдан-Ігор Антонич. Океанія або в долинах морських левів.Богдан-Ігор Антонич. Океанія або в долинах морських левів.

Оманює зеленим і холодним світломпідводне сонце у долинах коралевих,де в кучерях топільниць мертві перли квітнутьі сплять на ложах з зір тяжкі, мов брили, леви.Як з пращі ранку вилітає сонця куляокругла,

Поети й рибопродавці. Ксенарх, переклад — Іван Франко.Поети й рибопродавці. Ксенарх, переклад — Іван Франко.

Що вже балакуни оті поети!Нічого ні один не видума нового,А кождий з них бере се й теє у другого,І перемелюють все ті самі предмети. Нема ж філософічнішогоНароду, як оті рибопродавці,Але