Тит Макцій Плавт. Перс. Акт другий.

СЦЕНА ПЕРША Софоклідіска, Лемніселена. Софоклідіска Повторювати стільки раз уже б достаньо,Хоча б безпам’ятна була б, тупа, й дурна! Але я бачу, що занадто вже Рогулькою дурною бачиш ти. Я п’ю – це правда, але пропивати Накази – звичаю не маю.Й мене, й характер мій ти краще мала б знати Повинна […]

Тит Макцій Плавт. Перс. Акт перший.

Тит Макцій Плавт. Перс. Акт перший. Діючі особи Токсил, раб відсутнього пана. Сагарістіон, раб іншого пана. Сатуріон (ситий), парасит. Софоклідіска, рабиня. Лемніселена, гетера, кохана Токсила. Пегна, молодий раб. Дівчина, дочка Сатуріона. Дордал, звідник. Дія відбувається в Афінах. Акт перший Сцена перша Токсил, Сагарістіон. Токсил Хто перший на любовний шлях вступив […]

Валер’ян Поліщук. Не байдужі мені.

Досить мені подивитись на тебе, робітнику блідий з друкарні,Жінко з очима сарни, деревино зелена,На тебе, істото жива — будь ти кінь чи комар,—І образ кожного з вас зробив у мізку моїм якусь зміну,Якусь невеличкую дряповину зоставив на все життя.Я схопив тебе, як фотографічна пластинка,Яку не спішать проявляти.Ти для мене з […]

Валер’ян Поліщук. Бунт матерії.

Клітина животворна матерії тугої,Що ускладнила неясне своє хотіння,У віддаль одійшла в такую далечінь,Що звідти в силі споглядатиТой згусток, звідки виникла сама,Що уясня собі свою глибоку сутністьІ промінь кидає в бездонну сивину,Куди спускаються глухі ступені,До клітки кволої медуз —У той сирий і первозданний студень.Клітина мозку чоловіка —То верховина, де маяк світлянийСліпучі […]

Львівські надписи на стінах.

Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, Ти будеш мов руїна, листом вкрита,— Плющ їй дає життя, він обіймає, Боронить від негоди стіну голу, Але й руїна стало так тримає Товариша, аби не впав додолу. Їм добре […]

Літній вечір

Літній вечір, гори в млі, В золоті вершини, А під ними ллється десь Пісня України. Гасне вечір, сон обняв Гори і долини, А між горами літа Пісня України. Ніч давно, заснуло все, Тільки море плине, Та щебече понад ним Пісня України. Олександр Олесь

Валеріан Підмогильний. За день. Оповідання.

Поновилась ікона — була старою, непомітною серед натовпу образів, що ними, звичайно, вквітчано покут української хати, а ось засяла, залисніла, мов вийшла зі своєї шкаралущі, як та гадюка. І в побожному тремтінні схилили перед нею щасливі господарі свої коліна й сподівання. До села, де відбулося поновлення, лише п’ять верстов. Я […]

Гвіздок. Повішена картина. ..

Гвіздок. Повішена картина. Цеберко Місяця. Цеберко часу. Вартує Цербер. Дотліва вітрило. Зотліли щогли. Руки стисли Пісок. Піщинки як крупинки. Маїс небесний Горить. Чекає – Прийде хто?- Бо той Залишить все. Одержить щось. То порох. Місячна пороша. Зотлілий спогад. І замерзлий погляд. Пелюстки наче вії І вії як пелюстки – Нащо […]