Кав’ярня поетів

Звуки – рани повітря. Звуки – щити черлені. Одягнений в ніч безсонну Чюрльоніс. Звуки – повітря черви. Звуки – чернетка слова. За командою ‘вільно’ черга послабила ногу. Тільки – у дзенькоті склянок, у тарілок стукотінні та у газетному листі – чужі прослизаючі тіні… Хто там, у гуркоті каси? Хто ти, […]